ОБЕРЕЖНО: ПЛАСТИК!

Пластикові пляшки, контейнери і посуд міцно увійшли до нашого побуту. Але далеко не усі хазяйки володіють повною інформацією про міру шкоди пластика для організму людини. Найпоширеніші полімерні матеріали (пластики, пластмаси) — це полівінілхлорид (ПВХ), поліпропілен, поліетилен, полістирол і полікарбонат. З них виробляють як технічний, так і харчовий пластик.

Самі по собі полімери інертні, нетоксичні і не «мігрують» в їжу. Але ось проміжні речовини, технологічні добавки, розчинники, а також продукти хімічного розпаду здатні проникати в їжу і чинити токсичну дію на людину.

Це може відбуватися під час зберігання продуктів або при їх нагріванні. Крім того, полімерні матеріали схильні до зміни (старінню), за якої виділяються шкідливі речовини. При цьому різні види пластика стають токсичними за різних умов — одні не можна нагрівати, інші — мити.

Полівінілхлорид — це полімер на основі хлору. Він дешевий і тому повсюдно поширений у всьому світі. З ПВХ роблять пляшки для напоїв, коробочки для косметики, тару для побутових хімікатів, одноразовий посуд.

У міру старіння ПВХ починає виділяти шкідливу речовину — винилхлорид, що є канцерогенним. Природно, з пляшки він потрапляє в газовану воду, з тарілки — в їжу, а звідти — прямо в організм людини.

Виділяти цю небезпечну речовину пляшка з ПВХ починає приблизно через тиждень після того, як в неї залили вміст. Через місяць в мінеральній воді скупчується декілька міліграмів вінілхлорида. З точки зору фахівців-онкологів, це дуже багато.

Часто пластикові пляшки використовують повторно, в них наливають чай або морс і навіть алкогольні напої. На ринках в пластикових пляшках продається молоко і сметана; на дачах великі п’ятилітрові бутлі часто використовують для зберігання води та інших напоїв.

Проте експерти одностайні: в пляшки для води нічого, окрім води, повторно наливати не можна. Повторно можна використовувати тільки PET-пляшки. З PVC -пляшок (виготовлених із застосуванням ПВХ) виділяється токсичний хлорвініл. Такі пляшки повинні мати на денці спеціальний знак: трійку в трикутнику.

Шкідливу місткість можна розпізнати і по напливу на денці. Він буває у вигляді лінії або списа з двома кінцями. Але найвірніший спосіб — натиснути на пляшку нігтем. Якщо місткість небезпечна, на ній утворюється білястий шрам. «Правильна» пляшка залишається гладкою.

Втім, багато експертів упевнені, що будь-який пляшковий пластик зберігає нейтральність тільки за відсутності доступу кисню, тобто доки вода зберігає свій первинний хімічний склад. Як тільки пляшку відкривають, вода швидко змінює свої властивості, після чого і пластик неминуче змінює свої властивості.

З появою одноразового пластикового посуду ми усі стали його активними користувачами. Дійсно зручно не тягнути з собою важку сумку на пікнік, а запастися упаковкою одноразових скляночок, ложок, виделок, тарілочок різних розмірів.

Самі по собі пластмаси рідко можуть робити шкідливу дію на людину. Але щоб зробити їх міцнішими, при виготовленні в пластик додають спеціальні речовини-стабілізатори. Ось в них-то і полягає головна небезпека для здоров’я користувачів.

Виявляється, полістирол, з якого виготовляють більшість одноразового посуду, стає токсичним при нагріванні через токсичне з’єднання, що виділяється, Це — стирол. Таким чином, варто налити в скляночку гарячий напій або покласти гаряче блюдо, його вже не можна назвати безпечним. Адже тарілочки з полістиролу (PS) часто використовують в літніх кафе під шашлик або навіть під гарячий суп.

Пластикові одноразові скляночки, які роблять з поліпропілену (маркування PP) до гарячих рідин «байдужі», тому  шкідливих речовин при нагріванні не виділяють. Але вони мають іншу властивість: при контакті з алкоголем або газованими напоями (взагалі з будь-якими складними хімічними сполуками), такі скляночки можуть виділяти формальдегід або фенол. Тобто воду пити з такої склянки можна, а ось горілку не варто.

Щоб пластиковий посуд був безпечний, використовувати його потрібно суворо за призначенням. Харчовий пластик різних марок має різні властивості. Одна марка цієї полімерної сировини призначена для виробництва пляшок для води, інша — для пляшок з газованими напоями.

Скляночки для йогурту роблять з пластика такої марки, яка дозволяє методом литва виготовити легку і дешеву місткість, при цьому нейтральну по відношенню до молочного жиру, а скляночки для пудингу повинні протистояти цукру.

Тому експерти наполягають: ні в якому разі не можна використовувати пластикову упаковку як контейнери для зберігання їжі, а одноразовий посуд — багаторазово.

Як пластик відреагує на контакт з інгредієнтами, для яких він не був призначений, які з’єднання можуть утворитися при цьому, ніхто не дослідив. Особливо під­ступні жири і кислоти, які можуть витягати з пластика вільні токсичні з’єднання.

Є і ще один важливий момент. Перед вторинним використанням пластиковий контейнер потрібно вимити. Одноразова ж упаковка не призначалася для миття, тому результат непередбачуваний. Виділення з пластика всіляких з’єднань багаторазово посилюється при нагріванні. Тому в мікрохвильовій печі можна використовувати тільки спеціальні контейнери.

Якщо ви періодично купуєте продукти швидкого приготування, що вимагають лише декількох хвилин розігрівання в мікрохвильовій печі або духовці, не полінуєтеся — перекладіть їжу в керамічний або емальований посуд, і вже потім нагрівайте. Смакові властивості від цього не зміняться, а ось небезпек для здоров’я можна уникнути: нерідко виробники йдуть на різні хитрощі, щоб здешевити той чи інший продукт.

Виняток становлять заморожені готові блюда в лотках: блюда в них можна розігрівати в мікрохвильовій печі або духовці, оскільки їх виготовляють з кристалізованого полиетилентерфталата. Властивості цього з’єднання залишаються незмінними в діапазоні від — 40° до +250 C.

Правда, деякі марки можуть втратити необхідну термостійкість, після того, як піддалися глибокому охолодженню. До речі, якщо маркування вказує на те, що посуд можна мити в посудомийній машині, значить, така марка стійка і до нагрівання.

 Свого часу для спрощення сортування пластика була розроблена спеціальне міжнародне маркування: утворені стрілками трикутники з цифрою усередині. Цифра вказує на тип пластика. Є буквений код пластика:

PET: поліетилентерфталат: пляшки для газованих напоїв, води, соків, молочних продуктів, рослинних олій, косметичній продукції і тому подібне

HDP: поліетилен високої щільності: фасувальні пакети, мішки для сміття.

PVC: полівінілхлорид: будівельні і обробні матеріали, меблі, взуття, медична продукція, пляшки для води, пакувальна харчова плівка.

LDP: поліетилен низької щільності: пляшки для миючих засобів, іграшки, труби.

PP: поліпропілен: медична продукція, посуд для гарячих блюд, пакувальна харчова плівка.

PS: полістирол: одноразовий посуд, скляночки для молочних продуктів, йогурту, електроізоляційна плівка.

Олена ОМЕЛЬЧЕНКО
  econews