Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Часник — зміїна трава

Часник — одна з найпопулярніших харчових рослин. Ще на єгипетських фресках зустрічаємо зображення часнику як харчового продукту. 6000 років тому люди його знали і вживали в їжу.

Знаємо, що  піраміду Хуфу будували 10 тисяч рабів двадцяти років. Аби не виникало пошестей, будівельникам щодня видавали цибулю та часник. 

1875-го року відомий німецький єгиптолог і письменник Георг Еберс опублікував знайдений ним єгипетський папірус, написаний близько 1550 років до нової ери. В ньому пропонувалося понад 20 ліків, створених на часниковій основі — від головного болю та тілесної слабкості до пухлин у горлі.

Рослина ця була основним елементом і в дієті стародавніх шумерів.

Давні греки та римляни приписували часникові чарівну дію, що зміцнює орга­нізм. Часник був обов’язковим у раціоні воїнів під час походів. Вважалося, що він має здатність підримувати мужність. Римські вояки перед битвою жували часникові зубки, щоби стати ще хоробрішими. Проте в Елладі часниковий запах вважався непристойним: тим, від кого тхнуло часником, заборонялося входити до храму Афродити.

Відомий лікар 13 ст. Анно де Вільньов називав часник селянським знеболюючим. Перс Авіценна рекомендував: дуже мутну воду треба заїсти часником (для дезинфекції). Піфагор називав часник царем серед приправ. Кавказькі народи на шию дитині вішали в ганчірочці маленьку часникову головку. В Угорщині часникову головку клали в постіль новонародженому, щоби часниковий запах відганяв нечисту силу. Німці натирали часником підошви ніг і груди біля серця — від чаклунів.

В Україні—Русі часник служив не лише харчовим продуктом, а й засобом проти Нечистої Сили. Його вважали оберегом від усякого лиха та пошестей, особливо від гадюк. Його вплітали до коси молодої перед вінчанням, його зубки носили на шиї як оберіг. Овоч уживався як профілактичний засіб проти холери. Товчені зубці з хлібною житньою м’якушкою — при укусах скаженими тваринами, для профілактики водобоязні. Печений часник — проти бородавок, мазь (товчені зубці з маслом) — проти ревматизму та зубного болю.

Здавна часник уживали від гіпертонічної хвороби, безсоння, ревматизму, ангіни, грипу. Часником виводили бородавки, зміцнювали волосся під час облисіння. Й тепер за допомогою часнику позбавляються нежитю, лікують ним гнійні рани та виразки, що довго не загоюються. Перетертим часником із медом лікують собачі укуси, прикладаючи до ран у полотнинці.

Часник — король серед природних антибіотиків. Леткі часникові антибіотики — фітонциди — вбивають різні мікроби та віруси: тифозні бактерії, холерні вібріони, дифтерійну паличку, стафілококів і стрептококів, затримують ріст туберкульозної палички, вигоюють гнійні рани та ті, що погано гояться, лишаї на шкірі. Бородавки, опухи після комашиних укусів лікують компресами з потовчених цибулиних і часникових головок.

Часник використовують  як бактероцидний і протиглистяний засіб, мав властивості сечогінного засобу. Він запобігає процесам гниття, пригнічує патологічну флору й сприяє розвиткові корисної кишкової мікробної флори. Ефірна олія, виділяючись через легені, розріджує слиз і сприяє швидкому його виділенню. Часник стимулює секрецію шлункового соку і жовчі, завдяки чому поліп­шує травлення, знижує артеріальний тиск, сповнює серцевий ритм, розширює вінцеві та периферичні судини.   Вживання часнику загострує апетит, збуджує дію статевих залоз.

Лікар за фахом Микола Леоненко, що переніс інфаркт міокарду складної форми, пише: «Коли полегшало після нападу, я зрозумів, що потрібно зайнятись очищенням організму, налагодити роботу кишківнику, знизити тиск. Одужання після дуже складної хвороби, завдячую рослині, що росте на городі. Це — часник. Як відомо, офіційна медицина вважає неприпустимим уживати часник тим, хто страждає від серцево-судинних захворювань, а мені внутрішнє відчуття підказало: саме в цій рослині варто шукати порятунок.

У на с так повелося, що висаджують часник на Луку (31 жовтня). До цього дня в основному ще немає заморозків і припиняється ріст рослин. Часник досить морозостійкий. Він витримує до 30 градусів морозу, починає сходити у березні, як тане сніг. Здавна сумішшю часнику, сала й олії змазували підошви ніг і коліна перед важкою і далекою дорогою — щоби не відчувати втоми.

Тричі на рік — на Весняного Юрія, Русалії (Зелений Тиждень Трійці) та Купала — дівчата носили на голові віночки з живих квітів, оскільки під цю пору виявляли особливу агресивність Злі Духи — мерці, русалки, мавки, відьми, утопленики та повішальники. Щоб убезпечитись од Нечистої Сили та лихого ока, у вінки вплітали полин, любисток, тою та часниковий зубок — «тоді Мара не пристане».

Клали часник і під ліжко — як захист від Злого Духа. Для захисту від нього у дитяче ліжечко клали часник, хліб і сіль.

Хто наїсться часнику, тому впродовж дванадцяти днів гріх ходити до церкви: він молитиметься не Богові, а Лукавому, і від цієї людини відступиться його янгол на дванадцять днів. Особливо не годиться їсти часник проти ночі: хату, в якій хто-небудь наїсться часнику, янгол обминатиме за дванадцять дворів.

Магічно-охоронна функція церковних дзвонів як «гласу Божого» пояснює їхній зв’язок з цариною звичаєвого права та покарання за провини. На Поділлі у випадку крадіжки часником мастили язик одного із церковних дзвонів: коли злодій почує цей дзвін, то його Бог виявить. Так чинили, зокрема, тоді, коли викрадали коней.

У традиційному сус­піль­стві пологи приймала баба-повитуха — одна з найшанованіших осіб у селі. Запрошена жінка приходила до хати із хлібом, молилася перед образами, приступала до породіллі. Зазвичай у постіль породіллі клала часник і яку-небудь залізу річ, у голові ставила «трійцю» — воскову богоявленську свічку, прикрашену калиною, барвінком, васильком.

Колись батьки при хрещенні дитини до церкви не йшли. Мати, віддаючи дитину до хреста, «розжовувала зубчик часнику і дмухала на дитину для того, щоби не чіплялись злі сили (Поділля).

На Івано-Франівщині існує обряд напівхрестин. Оскільки хрестини провадили на 2-й або 3-й день, то траплялися, що подеколи діти помирали раніше і вважалися нехрещеними. Тому й провадили так звані напівхрестини. Творила цей обряд бабуся, шо приймала пологи. Запрошуючи пупорізку на бабування, їй давали освячений часник. Прийнявши новонародженого, повитуха тут же чинила купелю, потім хрестила немовля свяченою водою й давала йому попереднє ім’я. Якщо після напівхрестин дитина помирала, не побувавши в церкві, то вважалося, що вона охрещена й не належить до неприкаяних.

На Різдво по хатніх кутках треба покласти по часничині, щоб із хати відійшов Злий Дух.

Цілюща часникова дія проявляється далено не завжди, особливо коли додаємо його в страви: при сильному чи тривалому нагріванні він утрачає не тільки смакові, а й цілющі властивості. Подрібнений часник слід додавати до страв не у процесі їхнього приготування, а тоді, коли вони вже готові. Щоб часник «настоявся», потрібно дати страві постояти ще 3-4 хвилини, не знімаючи з плити. Тоді вона буде рівномірно просотана часниковим ароматом.

Щоб усунути неприємний запах із рота після вживання часнику, треба пожувати петрушку.

Є старовинний засіб, як довго зберігати м’ясо: його пересипають лавровим листом, часниковими зубками та посипають гірчичним порошком.

Якщо часникові зубки покласти в ємкість із крупами чи борошном, це вбереже продукти від псування.

Деякі страви із часником:

Соус замість солі. Змішати чашку сметани й стільки ж олії. Додати подрібненого часнику чи селери. Використовувати невеликими порціями зі салатами.

Часникове масло. Обчищені та помиті зубки ошпарюють, обсушують і товчуть у ступці, додають вершкове масло, сіль і протирають крізь сито. Часник — 200 г, вершкове масло — 250 г, сіль.

Ліки на основі часнику.

Проти прищів, лишаїв, виразок, синців під очима (Авіценнів медовий рецепт). Уражені місця змащувати попелом від спаленого сухого часнику з медом.

Виганяємо глистів (Авіценнів медовий рецепт). Уживати часник з медовою водою.

При місцевому облисінні. 1. Почищені часникові зубки потовчіть у ступці, потріть на тертушці чи порубайте у м’ясорубці, щоби вийшла кашка. Її накладайте на місце облисіння один раз на день на дві години, потім мийте голову як звичайно — милом чи шампунем. Курс — 10 днів (можна з перервами). 2. Аби поліпшити ріст волоссю, часник можна застосовувати раз на тиждень за дві години до миття голови. При сухому волоссі ліпше втирати кашку чи часниковий сік, віджатий крізь марлю, навпіл із будь-якою рослинною олією, при жирному — без олії.

При набряках ніг корисно їх розтирати вранці та ввечері часниковим відваром. 1 ст. л. часникової кашки варити 5 хв. у 2-х склянках води, охолодити, процідити.

Лікуємо туберкульоз. 1. Відварити головку часнику зі 100 г бобів і вживати впродовж дня, коли виділяється гнійне мокротиння. 2. Часниковий сік згубно діє на туберкульозну паличку, тому 1-2 часникові зубчики хворі мають з’їдати щодві години. 3. Розтовкти кілька зубків, покласти в кастрюлю з товстим дном і залити водою (небагато). Підігрівати на малому вогні 20 хв. Потім зняти каструлю з вогню. Хай суміш прохолоне. Робити інгаляції часниковим випаром: вдихати, накрившись рушником, упродовж 15 хв. Потім тепло вкутатися і лягти спати. 4. Розтовкти 1,5 ст. л. цукру, змішати з 4 подрібненими зубками. Посудину з сумішшю поставити на вогонь і, помішуючи, потримати, поки не підрум’яниться. Потім зняти з вогню, розмішувати до остигання. Свіжоприготовані порції суміші вживати вранці та ввечері.

При кашлі, нежиті, ангіні. 1. Потовчіть або подрібніть кілька часникових зубочків, залийте окропом, вилийте в мілку тарілку і вдихайте літкі часникові випаровування. Якщо у квартирі є хворий на грип, якого не можна ізолювати, поставте кілька таких тарілочок у різних місцях — це убезпечить од зараження. 2. У каструлю влийте склянку окропу, додайте 6-7 подрібнених зубчиків, закрийте кришкою й поставте на невеликий вогонь і млоїть 3-5 хв. Перед тим, як дихати, всипте туди 1 ч. л. соди. Дихати до зникнення пари: зробіть 2 глибоких вдихи носом, потім повільний видих через рот. Потім зробіть 2 вдихи ротом, а видихніть через ніс і т. д. Після інгаляції лягти в постіль, укутати голову. 3. Часникову головку почистіть, подрібніть на часникодавці. Залийте в майонезній баночці горілкою, накрийте кришкою і залиште на 2-3 доби. Процідіть, додайте 2 ст. л. меду. Приймайте по 1 ст. л. 3-4 рази на день через ЗО хв. після їди.

Щоб знизити тиск. 1. 20 г часнику настояти у 200 мл води. Приймати по 1 ч. л. двічі- тричі на день при підвищенні кров’яного тиску. 2. Подрібнити 3 великі головки і З лимони, залити 1, 25 л окропу, щільно закрити, настояти в теплому місці 24 години, помішуючи час од часу, процідити. Приймати по 1 ст. л. 2-3 рази на день за 30 хв. до їди.

Якщо ужалила бджола чи оса, видаліть жало, промийте ранку спиртом, одеколоном або горілкою. Прикладіть до ураженого місця холод, змастіть часниковою чи цибулиною кашкою. Допомагають також подорожникове чи петрушкове листя, картопляні скибочки.

Щоб позбавитися бородавок. Двічі-тричі на день натирають бородавку свіжим часником. Курс — доки бородавка зникне, триває до 20 днів.

Виводимо глисти. Зварити в склянці молока головку часнику до м’якості, молоко процідити, остудити і поставити з нього клізму, залишивши її на всю ніч. Для дитини досить півсклянки. Клізму робти 6-7 днів.

Проти бронхіальної астми. 100 г подрібненого часнику залити 150 мл горілки, настояти в темному прохолодному місці 2 тижні, час од часу струшуючи вміст, процідити. Пляшку з настойкою обернути в помаранчеву тканину чи папір і зберігати в темному, прохолодному місці. Приймати по 25 крапель з теплим молоком 3 рази надень за 20 хв. до їди, мінімум 1,5 місяця.

При грипі. 2 часникові головки, 2 лимони зі шкіркою, без кісточок, натерти на дрібній терці, змішати, залити 0,6 л прохолодної перевареної води, настояти в щільно закритому посуді в холодильнику, приймати по 1 ст. л. вранці натще й увечерв перед сном.

При бронхіті й астмі. Узяти в рот часниковий зубок і шматочок хліба (щоб не дуже пекло) й жувати. Перестане пекти — з’їсти. Так робити 4 рази на день протягом тижня.

Застереження. Часник не тільки як ліки й як харчовий продукт o сильнодіючий засіб. Його передозування може причинити спазми серцевих і мозкових судин. Часник протипоказаний людям із хворою печінкою, жовчним міхуром, нирками та при підвищеній шлунковій секреторній функції. Уживати часник забороняється хворим на епілепсію й вагітним жінкам.

Григорій ШВЕД,
травознай

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com