Крізь терни до зірок

21 листопада2012 р. знагоди 15-річчя польоту в космос першого космонавта України Героя України Леоніда Каденюка у залі засідань Президії НАН України відбулося спільне засідання Ради з космічних досліджень Національної академії наук України та Колегії Державного космічного агентства України.

У засіданні взяли участь генерал-майор ВПС України Леонід Каденюк, а також безпосередні організатори польоту українського космонавта у складі міжнародної космічної місії SТS-87 — керівник групи українських вчених, завідуюча відділом Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного член-кореспондент НАН України Єлизавета Кордюм та радник голови Державного космічного агентства України Едуард  Кузнєцов.

Проводив спільне засідання президент НАН України академік Борис Патон, який наголосив на широкій співпраці українських та американських вчених під час космічного польоту та участі в науковому експерименті цілої низки академічних науково-дослідних інститутів України. Було також відзначено те, що роботи з космічної біології після польоту Л.Каденюка тривали й надалі та продовжуються в наш час, зокрема в рамках Цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2012—2016 роки, і в них беруть участь в тому числі й молоді вчені, які 15 років назад вже були залучені до досліджень як учні-члени Малої академії наук поряд із американськими школярами.

Л.Каденюк розповів не лише про сам космічний політ, але й про всі перипетії, які передували старту.

Вперше про участь українського космонавта-дослідника в місіях американських шатлів було оголошено у Вашингтоні 13 травня 1994 року в спільній заяві Президента України Л.Д. Кучми та Президента Сполучених Штатів Америки Б. Клінтона. У 1995 році Національне космічне агентство України (НКАУ) разом з NАSА розпочало підготовку до космічного польоту та наукових експериментів. Керівником групи для відбору кандидата до польоту та його реалізації було затверджено заступника Генерального директора НКАУ Е.Кузнєцова, керівником наукової програми від НАН України — доктора біологічних наук Є.Кордюм. Загалом підготовка тривала 3 роки, протягом яких узгоджувалися конкретні завдання експерименту, вдосконалювалося обладнання й пристрої, відпрацьовувалися спільні дії українських та американських учених. Також було оголошено конкурс на право здійснити політ в космос від України, в якому взяли участь 28 претендентів (військові, вчені, льотчики). Зрештою переміг Леонід Каденюк, якого в лютому 1996 року було зараховано до групи українських космонавтів Національного космічного агентства України для проходження підготовки до польотів на космічних кораблях «Спейс Шатл», а вже у липні 1996 року він прибув до США. З листопада 1996 по листопад 1997 р. разом із космонавтом-дублером Ярославом Пустовим пройшов підготовку до польоту в Космічному центрі ім. Джонсона (США).

Л.Каденюк пройшов на той час якнайкращу фахову підготовку, яку вважали навіть кращою ніж була в американських астронавтів.  Після навчання в школі Л. Каденюк закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1971), там же проходив службу як льотчик-інструктор. З серпня 1976 р. по березень 1983 р. перебував у загоні космонавтів  Центру підготовки космонавтів у Зоряному містечку (він потрапив до числа 9 космонавтів із понад трьох тисяч претендентів). З березня 1983 р. — командир ланки у Липецькому центрі перенавчання та бойового застосування військових льотчиків. З червня 1984 р. — у Державному науково-дослідному інституті ВПС ім. В.Чкалова: льотчик-випробувач (1984-1988), у групі підготовки космонавтів (1988-1996). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях «Союз» і орбітальній станції «Мир», а також підготовку за програмою «Буран». Був льотчиком-випробувачем I класу, освоїв 54 типи та модифікації літаків. У той час як окремі американські астронавти літали на 40, а деякі лише на 20 типах літаків. Тому, коли на одній із прес-конференцій в США журналісти питали про роль українського космонавта в польоті, то командир американського корабля Кевін Крегл відповів, що, попри переважно наукові дослідження в космосі, Л.Каденюк був настільки добре підготовлений до польоту, що за потреби міг би вийти і у відкритий космос і, навіть, самостійно посадити космічний корабель. 

Історичний для України міжнародний космічний політ, який тривав 15 діб 16 год. 35 хв. 1 сек., відбувся 19 листопада — 5 грудня 1997 року на космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія». На борту корабля був інтернаціональний екіпаж (громадяни США, України й Японії). Під час польоту Український космонавт-дослідник виконав  роботи у рамках Спільного українсько-американського експерименту, завданням якого було дослідження впливу мікрогравітації на ріст та розвиток вищих рослин, вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, розвиток зародка й експресію генів у тканинах вищих рослин. У спільному експерименті брали участь зі сторони України 5 установ Національної академії наук України: Інститут ботаніки імені М.Г.Холодного, Інститут фізіології рослин  та генетики, Інститут молекулярної біології та генетики, Інститут екології Карпат, Інститут мікробіології та вірусології імені Д.К.Заболотного та Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка, а також 5 університетів зі сторони США: Канзаський, Луїзіанський, Ногайський, Вісконсінський, Північної Кароліни та Космічний Центр імені Дж.Кеннеді. Цей науковий експеримент мав велике значення для розвитку космічної біології та космічної галузі загалом, її наукового потенціалу, сприяв активізації міжнародного співробітництва та підвищенню міжнародного авторитету України як космічної держави. Після успішного виконання космічного польоту Л. Каденюку було присвоєно звання генерал-майора авіації, крім того — звання Героя України з врученням ордена «Золота зірка». Він також був нагороджений орденом «За мужність» 1-го ступеня, орденом св. Архангела Михаїла та медаллю NASA «За космічний політ».

Як сказала у своєму виступі завідуюча відділом Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного член-кореспондент НАН України Єлизавета Кордюм, проведені Л.Каденюком в космосі наукові дослідження відкрили нові напрямки наукових досліджень в Україні та вивели українську науку в даній галузі на світовий рівень.

Змальовуючи загальну картину підготовки української сторони до міжнародного космічного польоту впродовж 1994-1997 років, радник голови Державного космічного агентства України (ДКАУ) Едуард Кузнєцов (на той час заступник голови), відзначив ту велику роботу, яку провело ДКАУ, а також НАН України, МАН України, українські вчені, лікарі, спортсмени, фінансисти, телевізійники культурні діячі. У його виступі було наголошено на тій піднесеній атмосфері патріотизму, яка панувала в той час в Україні. Непересічність для нас цієї події підкреслювала й представницька делегація (бли­зько 100 осіб разом із президентами Л.Кучмою та Л.Кравчуком), яка прибула до місця старту. Вперше, під час польоту Леоніда Каденюка, у космосі побували тризуб, український прапор та пролунав гімн України. На орбіті також побувало унікальне видання «Кобзаря» із бібліотеки співака Анатолія Солов’яненка (яке зараз зберігається в музеї Т.Г.Шевченка) та перший диск українських пісень гурту «ВВ» і його соліста Олега Скрипки. Під час польоту вперше було проведено пряму трансляцію зі старту шатла та сеанс зв’язку «Колумбії» з президентом України.

На урочистостях на честь Л.Каденюка лунало чимало привітань від різноманітних неурядових та громадських організацій. Присутні були і його земляки із Буковинського земляцтва в м. Києві, які відзначали те, що перший космонавт є не лише великим патріотом України, але й вірним сином своєї малої батьківщини — Буковинського краю (народився в с.Клішківці Хотинського району, Чернівецької обл.) де він зробив перші кроки у великий світ і, як виявилося, у великий космос. Адже, нині генерал-майор авіації Л.Каденюк є Почесним громадянином міста Чернівці.

У подальшому обговоренні цієї важливої ювілейної події в історії незалежної України всі учасники урочистого засідання зійшлися на думці про необхідність не лише належного відзначення етапних моментів у дослідження космосу, але й подальшого розвитку космічної галузі України. Адже, із нашою землею була пов’язана доля таких видатних першопрохідців космосу, як Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Михайло Янгель та багатьох інших. Серед радянських космонавтів — 20 були вихідцями з України. Україна є однією з кількох держав світу, які володіють повним космічним циклом: від виробництва космічної техніки до її запуску. На українських підприємствах, окрім численних бойових ракет (від перших Р-1 і до стратегічних SS-18, SS-24), також було створено понад 300 космічних носії серії «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон», «Зеніт» та більше чотирьох сотень різноманітних супутників. А перед польотом першого космонавта незалежної України в космос було вже запущено (1995 р.) перший українських супутник «Січ-1». На сьогоднішній день за всі роки незалежності із чотирьох закордонних космодромів було здійснено 127 пусків ракет-носіїв української розробки й виробництва та на замовлення 20 країн світу виведено на навколоземні орбіти понад 230 різноманітних супутників, з них 5 супутників на замовлення України, які були виготовлені КБ «Південне» та ВО «Південмаш». У найближчій перспективі готуються до стартів українські ракети-носії: «Зеніт-3SL» із морської платформи «Одіссей» біля острова Різдва в Тихому океані, «Антарес» — із космодрому США Уоллопс, «Циклон-4» — із приекваторіального космодрому Алкантара в Бразилії.

Але от планів польоту наступного українського космонавта у найближчій перспективі поки що не видно. Сам Леонід Костянтинович Каденюк йшов до свого космічного польоту майже сорок років, з тих пір як в дитинстві подивився кінофільми про героїчних льотчиків та почув про політ Ю.Гагаріна. Але вже й його політ став історією. Від першого польоту Героя України Л.Каденюка в ці дні минає 15 років. Тож, всі людські знання про космос ми можемо переймати від, поки що, одинокого космонавта-астронавта №1 незалежної України, який, осмисливши увесь свій космічний досвід, виклав свої роздуми в книзі «Місія — космос» (2009) та численних спогадах...   І саме в них йдеться про те яким загадковим і складним ділом є освоєння космосу, а польоти на орбіту Землі, попри зовнішню легкість, є і завжди будуть досить небезпечною справою. Адже, 15 років тому Л.Каденюк попри насичену й складну підготовку в США також був свідком майже містичних подій, як їхній шатл «Колумбія» на мисі Канаверал брав участь у зйомках кінофільму «Армагедон», а вже у 2003 році той же космічний корабель зазнав жахливої катастрофи. Тож, космос показав, що може тримати космонавта в напрузі досить тривалий час після польоту. А ще космічна підготовка на багато років уперед закладає в людині алгоритм здорового способу життя. Л.Каденюк і сьогодні виглядає бадьоро й моложаво, кілька разів на тиждень пробігає десятикілометровий крос та підтягується 15-20 разів, продовжує числитися в штаті американських астронавтів NASA й каже, що хоч сьогодні готовий здійснити новий космічний політ.

Загалом же для нас досить важливими сьогодні є такі слова першого й допоки єдиного космонавта України про свою книгу і космос в цілому: «Мені дуже хочеться, щоб той, хто прочитає цю книжку, немовби побував у космосі. Я буду радий, якщо читач замислиться над своїм буттям на планеті Земля, відчує відповідальність за неї і за все, що на ній живе».

Олеся Гурбик