Конфлікт між минулим і сьогоденням

Принаймні таке враження залишилося під час позапланового засідання громадської колегії науковців та освітян України, що відбувся 27 грудня в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана.

 

Головна і єдина тема, яка розглядалася на цьому зібранні представників провідних вищих навчальних закладів України та Міністерства освіти і науки України,  – події навколо Міжрегіональної Академії управління персоналом. Академії, яка чи не єдина відкрито виступила проти непрофесійних дій (це м’яко кажучи) нинішнього міністра освіти і науки Станіслава Ніколаєнка.  Натомість цей товариш, замість прислухатися до критики і дещо скорегувати свої  тимчасово начальницькі потуги, пішов у контрнаступ під приблизно таким гаслом: «я мстю і мстя моя жахлива». Тим часом застосовуючи той самий сумнозвісний адмінресурс.  І не лише керованого ним МОНу. Він залучив до цього й свого однопартійця, а за сумісництвом міністра внутрішніх справ  Юрія Луценка. Власне, переповідати про цей конфлікт немає сенсу – «Персонал Плюс» не раз висвітлював ці події на своїх шпальтах. Лише нагадаємо: торік 26 грудня у Господарський суд Києва оголосив рішення, яким у повному обсязі задовольнив  позовні вимоги МАУП до Міністерства освіти і науки.  Зокрема було  визнано неправомірними вимоги МОН щодо зміни організаційно-правової форми і відмови в ліцензуванні й акредитації спеціальностей і відокремлених структурних підрозділів.

Про це присутнім  на громадській колегії повідомив ректор Міжрегіональної Академії управління  персоналом Микола Головатий. А далі почалося… І хоча голова колегії, ректор Київського Національного університету «Київський політехнічний інститут»  Михайло Згуровський не раз  наголошував, що розглядаються питання суто професійні, деякі з опонентів представників МАУП раз у раз «збивалися з ритму» і переходили на політичну тему, традиційно звинувачуючи МАУП у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Декан юридичного факультету одного з національних університетів цілком  серйозно вкотре звинуватив Міжрегіональну Академію управління персоналом у скасуванні США поправки Джексона - Веніка. «У чому нас лише не звинувачували. Скоро звинуватять поширенні в Україні курячого грипу», - з гіркою посмішкою кинув Микола Головатий. Часом здавалося, що більшість присутніх зовсім не в курсі теми, яку зібралися обговорювати. Принаймні деякі скористалися нагодою, аби пропіаритися. Мовляв, які вони мудрі керівники. Так, ректор  ще одного національного університету розповідав про те, що у ВНЗ, яким він керує,  дуже сильний юридичний факультет і що його дивує така велика кількість юристів, яких випускає МАУП.  Мовляв, якби захотів, то теж  міг би збільшити чи  не втричі кількість студентів на своєму факультеті й повідкривати філії, однак він цього не робить, потерпаючи за якість освіти. Проте тут інша картина. Цей юридичний факультет вважається одним з найелітніших в Україні, принаймні, в цьому університеті за рівнем популярності  він посідає друге місце. Сюди, до найпопулярнішого інституту при цьому ВНЗ, потрапляють  лише нащадки дуже багатих і впливових  громадян України. Тож здобуття освіти на  цьому юридичному факультеті -  своєрідний показник можливостей батьків. Хоча, безперечно, й там навчаються талановиті студенти.

 

Що ж до підрозділів Міжрегіональної Академії управління персоналом, то, як зазначив Микола Головатий,  у тут прискіпливо контролюють їхню  діяльність. А тому і виправляють всі хиби. Чи не тому деякі порушення (які фактично є в кожному ВНЗ), виявлені представниками Державної інспекції навчальних закладів, були дрібними й не впливали на діяльність філій. 

 

Була низка інших  традиційних звинувачень на адресу МАУП. Проте вони були такими бездоказовими, що, по суті, нанівець звели саму ідею проведення заходу. Тим паче, що таке можна інкримінувати будь-якому  вищому навчальному закладу України. Міжрегіональна Академія управління персоналом  потрапила під «міністерську роздачу» швидше через політичні мотиви. Адже дуже часто представники і Міносвіти, і інших ВНЗ згадували  міжнародні наукові конференції, організовані в МАУП, і навіть літературу, яку тут випускають. І знизували плечима, коли у них запитували, чи бачили вони літературу, яка їм така ненависна, у навчальних планах.  

 

А взагалі цей конфлікт дуже влучно охарактеризував Михайло Згуровський (до речі, він свого часу також займав посаду міністра освіти): «Це конфлікт між минулим і сьогоденням». Ось і виникає запитання: а чи варто нам повертатися до минулого? І чи не краще взяти з нього найкраще? За нинішнього міністра освіти і науки Ніколаєнка ці запитання, на жаль, так і залишаться риторичними.   Тим паче, що в одному з пунктів ухваленої  резолюції було рекомендовано суттєво вдосконалити чинне законодавство у сфері вищої освіти в напрямі розширення демократичних засад освіти, автономізації навчальних закладів, виходячи з нових завдань і потреб суспільства.