Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ХОДІМО ТУДИ - МІЖ СТАРИХ ПАЛІТУРОК!

Книжки давніх літ мають одну дивовижну властивість: вони немов ті чарівні дверцята, за якими — плин буття. Розгорнувши будь-яку з них, можна одночасно перебувати у минулому й сьогоденні.

Отож — другий том Повного зібрання творів М. Гоголя у двох томах (С.-Петербурґь: Изданіе А. А. Каспари, 1902). Наступне «занурення» — це життя класика, зафіксоване датами: 1809-1852 pp. Третю ж подорож у часі зробив можливою відомий епізод з життя письменника, а саме: його викладацька праця на кафедрі всесвітньої історії Петербурзького університету. Там, у 1834-1835 роках, ад’юнкт-професор Микола Гоголь читав студентам II курсу філологічного відділення лекції з історії Середньовіччя.

Ми ж зупинимося на четвертому розділі — «Юношескіе опыты, стихотворенія, отрывки, мелкія статьи, заметки и некоторыя письма». Тут ми натрапимо на «Выдержки изъ лекцій по исторіи среднихь вековъ». Ці витяги досить ґрунтовні, практично це ті самі конспекти лекцій. Загалом їх десять. Здебільшого не відомі читацькому загалу, вони й зосталися поза увагою більшості істориків. У них охоплено досить широке коло тем: від причин розпаду Римської імперії та союзу франків доби Меровінгів — до минувшини слов’ян, яких Гоголь визначав як найдавніших мешканців теренів Центрально-Східної Європи. Недарма сам Гоголь вважав, що не може бути «слог профессора вял и сух», а що вже зовсім неприпустиме, то це щоб лектор був «облечен школьною методою, схоластическими, мертвыми правилами».

Зупинімося на лекції за № 10. Зацікавила вона нас своєю актуальністю. І вона справді вражає. Заголовок — «Первобытная жизнь арабовъ. Переворотъ на образованіе націй, произведенный Магометомъ, и завоеванія ихъ».

Пам’ятаючи, що будь-яке «занурення» потребує неабиякої витримки, уваги, неупередженості, а до певної міри і толерантності, не тільки вчитаємося у рядки лекції, а й спробуємо відчути інтонації лектора, його делікатні, ледь вловимі рефлексії під час викладення непростого історичного матеріалу здебільшого православним студентам імперського столичного університету.

Та годі мудрувати, особистісне сприйняття тексту — річ цілком приватна.

І насамкінець. Яке вра-ження справляє своєю лекцією ад’юнкт-професор Гоголь?

Вочевидь, геній гостро відчував, де саме може порушитися нетривка рівновага світу, де непросте сплетіння доль народів та ідей може зумовити — через непевну, хибну ек-страполятивну візію — фатальний провал в долі всього людства.

Інна ФІЛІППОВА
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com