Навкололітературний талант «українського» поета

У 30-ті роки чужинська орда вирішила, що їй належить розпоряджатися вирощеним українськими селянами хлібом. Унаслідок чого виник страшний Голодомор. Відтоді представники «богообраних» намагаються привласнювати наші врожаї — не тільки зернових, а всього, до чого вдається їм дорватися. Зокрема, так відбувається й на літературній нині.

Свого часу відомий співець комуністичного режиму (в іншому разі в нього не було шансів стати відомим), син єврейського народу нарікся Корнійчуком, щоб легше увійти в українську літературу й «жнивувати» в ній гонорари та премії.

У наші часи, вже не прикриваючись й не маскуючись, надто вже «україн-ський поет» з ізраїльським громадянством Мойсей Фішбейн за видавничого сприяння Фінкельштейна подався й собі збирати літературні «врожаї». На видавничому форумі у Львові йому присудили літературну премію. Розповідають, що не обійшлося без втручання високопосадовця з Секретаріату Президента України Васюника.

Проте цього «українському поету» Фішбейну видається замало. Він вже на Шевченківську премію, що називається, губу розкатав — настирливо шукає, хто б пропхнув. Може статися так, що й знайде, проявивши свій неабиякий навкололітературний талант. Адже у нас вже не добереш, чи то Секретаріат Президента України, чи то служба зі сприяння та просування всіляких фішбейнів. Кажуть, ця впливова структура вже взялася його протягувати на Шевченківську премію.

Через те тепер і думайте-гадайте чи то у нас такий нині літературний неврожай, чи штучний голодомор на українській письменницькій ниві?