Пішов з життя відомий вчений

З глибоким сумом сповіщаємо про передчасну смерть доктора психологічних наук, академіка Міжнародної Кадрової Академії, завідувача кафедри загальної та практичної психології МАУП

Наума Львовича Коломінського

Народився він 1 січня 1938 року в місті Наровля Гомельської обл. (Білорусь). Доктор психологічних наук (2001), професор (2003). Основні напрями наукової роботи: дослідження соціально-психологічних проблем удосконалення управління закладами освіти, а також професійної підготовки психологів і менеджерів. 1960 року закінчив Московський педагогічний інститут ім. В.Леніна (дефектологічний ф-т).

 Фахова діяльність: 

1960—61 — учитель допоміжної школи в м.Істрі Московської обл.;   1964-68 — заступник директора, логопед спецшколи-інтернату №8 Мінська;

1968—72 — НДІ педагогіки МО Білорусії (Мінськ), старший науковий співробітник;

1972—74 — старший науковий співробітник Київської лабораторії планування та прогнозування;

1974—98 — Центральний Інститут удосконалення учителів (Український інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти), Державна Академія керівних кадрів освіти — старший науковий співробітник, доцент, декан факультету, завідувач кафедри психології управління;

з 1998 — завідувач кафедри психології Міжрегіональної Академії управління персоналом.

Наум Львович виявив психологічні особливості та динаміку розвитку самооцінки розумово від­сталих дітей, показав відмінність цих властивостей особистості порівняно з особистістю учнів масової школи, дослідив компенсаторні можливості соціально-трудової адаптації дітей з проблемами розвитку. Також у результаті багаторічної праці дослідив проблеми менеджменту в освіті, визначив та обгрунтував психологічні компоненти управління в системі освіти, соціально-психологічні резерви оптимізації професійної підготовки менеджерів освіти, розробив психограму менеджера освіти, оригінальну структуру особистості, сформулював цільові та змістові функції ієрархії системи освіти.

Відмінник народної освіти УРСР (1977р.), нагороджений медаллю А.Макаренка (1991р.).

Автор 176 наукових праць.