Прага: кам’яне серце Європи

Той, хто хоч раз побував у цьому дивовижному місті, назавжди залишиться зачарованим його красою, поєднанням вічної юності з життєвим досвідом мудрої людини. Адже мало яке місто може зрівнятися із богемською столицею за кількістю історико-архітектурних пам’яток, романтичних історій та оповідок, пов’язаних з історією цього «кам’яного серця Європи». Тут практично не натрапиш серед старовинних будинків на сучасні «свічки» — чехи бережуть свою історію. А тому, незалежно від того, блукаєте ви старовинними вуличками самі, чи з екскурсійною групою, завжди дізнаєтеся щось нове.

І не важливо, наскільки відповідають дійсності історії, що їх розповідають про своє місто пражани. Адже тут легенди дуже схожі на правду, і навпаки.

Загалом же можна екскурсію розділити на кілька.

Знайомство із середньовічною Прагою.

Завдяки цій екскурсії ознайомимося з визначними пам’ятками Старого і Нового міста. Розпочати огляд варто від Порохових Воріт і пройти до Карлового мосту — справжнього символу Праги з його барочними скульптурами. Ви побачите яскравий зразок архітектури празького стилю модерн — Муніципальний будинок. Вас чекає прогулянка Целетною вулицею, якою проходили коронаційні процесії. Ви побачите будинок «У чорної божої матері» зі статуєю Богородиці за позолоченими гратами, заглянете до костьолу Св. Іакова, щоб помилуватися багатством розпису. Наша траса веде до Староместської площі з її курантами, тут же — будинки «В золотого єдинорога» і «В кам’яного дзвону» з їхніми унікальними фасадами. І, нарешті, Вацлавська площа, що в самім серці Праги, з велич­ною спорудою Національного музею.

Не менш цікавою і пізнавальною буде прогулянка і Празьким Градом.

Зазвичай екскурсія почнеться зі Страговського монастиря, ансамбль якого становлять костьол Діви Марії і будинок Страговської бібліотеки. Потім ви пройдете до сховища безцінної колекції літургічних скарбів Лоретте, костьолу, що належить до найбільш відвідуваних центрів палом­ництва в Чехії. І, нарешті, Градчанська площа, обрамлена барочними фасадами, що відкриває вхід у Празький Град — політичний і історичний центр міста, резиденцію президента Чехії. Тут на вас чекає знайомство з мону­мен­тальним інтер’єром кафедрального собору Св. Віта, елегантними Королівським палацом, Золотою вуличкою з маленькими будиночками ХV століття.

Ну, а якщо ви стомилися від піших прогулянок, то відпочити зможете у численних розважальних закладах. Зокрема, у диско-клубах «Крамниці» та «Карлові Лазні», що в самому центрі, біля Карлова моста. Різні музичні стилі, легендарне чеське пиво, модний інтер’єр, тисячі танцюючих пар.

Окрема розмова про чеську кухню, яка за всіх часів вважалася однією з найкращих в Європі. За часів Габсбурзької імперії в родинах австрійської аристократії було престижно мати на кухні кухаря-чеха.

«Чеська кухня — дуже жирна, важка, але дуже смачна» — саме так рекламує себе один з празьких ресторанів. І це справді так. Проте у туристів таке застереження викликає тільки підвищене слиновиділення. Хоча не радимо вам занадто захоплюватися дегустацією чеських страв: місцева кухня дещо заважка для нас, до того ж порції у всіх ресторанах дуже великі, а якщо все це ще доповнити пивом, національним чеським напоєм, то не важко буде зрозуміти, чому Чехія на одному з перших місць у світі за кількістю людей з надмірною вагою.

На формування традицій чеської національної кухні суттєво вплинули німецька кухня з її численними ковбасками і різними видами капусти і східна — словацька, важка селянська їжа, з величезною кількістю страв зі свинини, смаженої, вудженої, відвареної, запеченої, маринованої тощо.

Деякі з традиційно чесь­ких блюд настільки індивідуальні, що їх можна спробувати тільки в Чехії. Це насамперед «кнедлики». Є кілька видів кнедликів, а розмаїтість варіантів їхнього приготування просто вражає. Наприклад, картопляні і «гоускові» (хлібні) кнедлики можуть бути гарніром до м’яса чи риби. Окрема тема — кнедлики з начинкою. Тут закладено такий самий принцип приготування, як і в наших варениках. А начинка — це вже справа фантазії. Бувають і солодкі наповнювачі — такі, як мармелад, макова суміш, сир, фрукти.

Візитівка національної кухні — знамените «вепршове коліно». Напевно, немає туриста, який не хотів би спробувати цю страву, що інтригує. Ось тільки охочих ми попереджаємо: замовляти її потрібно одну на двох — не подужаєте. Свинячу гомілку, вимочену в маринаді, виварюють і безпосередньо перед подачею на стіл коптять.

Цікаво, що деякі ресторани стали своєрідним символом не лише Праги, а й усієї Чехії. Найвідоміший з них — ресторан-броварня U Fleku. Цю популярність він завоював завдяки своєму багатому історичному минулому і чудовому пиву, яким ось уже п’ять століть насолоджуються пражани та гості міста.

Заснований він 1499 року. Протягом століть змінювалися власники, були часи розквіту та занепаду. Місця в ресторані вистачає усім, бо «У Флека» вісім залів з літнім садом на 1200 гостей. Кожний із залів має свою багату історію і може похвалитися унікальним оздобленням, про яке подбали відомі чеські художники — постійні відвідувачі ресторану. Окрім художників, тут полюбляли збиратися літератори і вчені, чотири томи рукописних щоденників яких зберігаються нині в скарбниці «Пам’ятник національної писемності». Однак перед пивом усі рівні, про це нагадує напис при вході до ресторану: «Калоші і титули радимо залишити в гардеробі».

У ресторані пригощають темним нефільтрованим пивом. За рік тут «випивають» приблизно три тисячі гектолітрів пива, що становить приблизно 2000 кухлів пива в день.

Ви відновили свої сили, тепер можна помилуватися краєвидами Праги з Петржинської оглядової вежі. Побудовано її з ініціативи Клубу чеських туристів після відвідування 1889 року Всесвітньої виставки в Парижі. Вона нагадує Ейфелеву вежу. У березні 1891 року завдяки фінансовим пожертвам членів цього клубу та іншим спонсорам почалося будівництво вежі, а вже 20 серпня 1891 року її урочисто відкрили. Висота вежі — 60 м, вона збільшилася після встановлення на ній телевізійної антени ще на 20 м. Це була перша, до речі, донині діюча, телевізійна ретрансляційна станція в Чехії. На відміну від Ейфелевої вежі, на Петржинську можна піднятися тільки пішки. Але це варте того: нагородою буде чудова панорама на Золоте місто з усіма його визначними пам’ятками, мальовничими пагорбами й околицями.

За два квартали від церкви Святих Кирила і Мефодія стоїть сучасна споруда незвичайної конструкції — «Танцюючий будинок». Його історія пов’язана з нальотом американської авіації в січні 1945 року. Бомба зруйнувала будинок, що там стояв, і 50 років тут нічого не було. Ініціатором будівлі «чого-небудь» на пустирищі став Вацлав Гавел. Йому це будівництво не було байдужим: сусідній будинок, який дивом уник бомби, 1905 року побудований його дідом, до націоналізації належав родині Гавелів. Президент хотів, щоб будинок було побудовано за проектом його «особистого» архітектора, хорвата Влада Милуновича. Але страхова компанія, яка 1991 року викупила землю, зажадала, щоб у проекті брав участь відомий західний архітектор. У результаті будинок проектували спільно Милунович і американець Френк Гері. Будинок задумано як танцюючу пару — присвята голлівудським танцюристам Джинджер і Фреду.

Фото з сайту
www.cot.kiev.ua