«Блатний» дов Блайх

В ефірі «єврейсько-сіоністського» телеканалу «1+1», який відомий останнім часом своїми смішними танцями і піснями з «зірками» (які чомусь є представниками лише однієї національної меншини), 25 березня 2007 року з’явився «головний рабин» України і керівник синагоги на київському Подолі Яків дов Блайх (чи Блейх).

Гість телеканалу провів «цікаву» бесіду з журналістом про своє бачення життя в Україні, розповів про численні знайомства із «сильними» світу цього. Відповідаючи на провокаційне запитання телеведучого про прояви «антисемітизму» в Україні, дов Блайх «підтвердив», що цей «феномен» в Україні існує і, як годиться, згадав Міжрегіональну Академію управління персоналом. Його дуже «турбує», що МАУП видає багато газет, журналів і літератури. І головне, що «всі знають — МАУП видає антисемітську літературу», а не перешкоджають цьому. Понад те, МАУП виграє всі суди, які підтверджують відсутність антисемітизму в діяльності Академії. Це, на думку Якова дов Блайха, свідчить про корумпованість україн­ської судової системи.

Кажуть, дов Блайх має великий «блат» з «першою леді» Катериною Чумачен­ко, яка начебто посприяла йому в переїзді із США до України, а може, не тільки йому одному? У колишньої співробітниці Держдепартаменту США (подейкують, що і ЦРУ) широке коло знайомих, таких, як цей «дов», які за невеликий відтинок часу зуміли в баранячий ріг скрутити вільну і свободолюбиву Америку й вивітрити її англосаксонський дух. Гадаємо, не надовго. Чи не це вони намагаються вчинити з вільною українською козацькою нацією, прикриваючись базіканням про необхідність досягнення і дотримання «толерантності» в українському суспільстві, під якою вони розуміють право однієї національної меншини бути «демократично» панівною в політиці, економіці і культурі народу, який славиться багатющою національною спадщиною світового значення. Представники українських національно свідомих організацій, які зустрічалися з Яковом дов Блайхом, зокрема на судових засіданнях, свід­чать про недосконале знання ним української і російської мов, примітивізм його мислення. І це «головний рабин» України! А що ж казати про «середніх» і «менших» рабинів?

Яків дов Блайх ніяк не второпає, що суди виносять рішення на користь МАУП, «Сільських вістей» та інших українських організацій, газет, журналів, діячів не тому, що їх «купили», а тому, що немає жодних підстав для звинувачення їх в «антисемітизмі», «фашизмі» і «расизмі», що підтвердили також численні постанови інших правоохоронних органів. Самого бажання Якова дов Блайха та таких, як він, замало, щоб оцінювати діяльність тих, хто їм не подобається.

Дивує беззубість і близорукість наших правоохоронних органів, які ніяк не можуть побачити явних кримінальних порушень у  висловлюваннях протеже Чумаченко, зокрема спрямованих проти української судової системи. Можливо, «дах» дружини українсько-неукраїнського президента їм заважає? Треба все ж таки бути і сміливішими, і патріотичнішими, і не шукати «толерантність» там, де суцільний кримінал, який щедро сіє Яків дов Блайх. Які будуть сходи — побачимо. А ось у суді Якову дов Блайху невдовзі доведеться знову відповідати за свої злісні наклепи, які ганьблять поважних людей і українські організації.

Антинаклепницька ліга
Київське бюро з прав людини