Технологія узурпації влади

За планом ще у березні цього року ставилося питання про самоліквідацію партій помаранчевого табору Народного руху України (НРУ), Партії промисловців і підприємців України (ПППР), Української республіканської партії «Собор», Конгресу українських націоналістів (КУН), Християнсько-Демократичного Союзу (ХДС) і влиття їх до НСНУ.

На зустріч з головним впровадником і координатором проекту прийшов лише лідер КУН О.Івченко, інші прислали заступників. Вислухавши мовчки пропозицію, розійшлися, чим викликали бурю невдоволення. А згодом, ПППУ повним складом вийшла з блоку «Наша Україна» і приєдналася до коаліції. За нинішніх обставин Віктор Балога вимушений був знову повернутися до пункту плану і на базі нових засадничих механізмів спробував залучити до співпраці партії, що не подолали прохідний бар’єр і опинилися поза Верховною Радою, і використати їх електорат. Так, у Секретаріат, під егідою Президента, — збір. На нього запрошені лідер БЮТ Юлія Тимошенко, лідер «Нашої України» В’ячеслав Кириленко, лідер «Народної самооборони» Юрій Луценко, лідер «Європейського вибору» Микола Катеринчук. У зустрічі беруть участь голова УНП Юрій Костенко, голова НРУ Борис Тарасюк, голова «Народної партії» Володимир Литвин, голова НДП Людмила Супрун, лідер «Пори» Владислав Каськів. Крім того, в Секретаріаті присутні голова ПРП Віктор Пинзеник, голова ХДС Володимир Стретович, голова КУН Олексій Івченко. Віктор Ющенко наполягає, за словами учасника зустрічі Юрія Костенка, «йти єдиним пропрезидентським блоком», що, як на нас, то поза планом (!!!). Отже, Юлія Тимошенко — проти. Запрошені залишають Секретаріат, так і не домовившись. Проте, вирішене головне — вони йдуть на вибори і ведуть свій електорат до виборчих дільниць.

Позиція ЗМІ — не останнє місце у плані. Інше, це коли ситуація, попри очікування почала розвиватися у правовому дискурсі. Контекст розгляду протистояння через призму верховенства права обумовив необхідність інших підходів. У заявах ЗМІ поряд з нахабним маніпулюванням суспільною свідомістю набуває місця позапланова риторика. Для прикладу візьмемо статтю «Думка: Що нас поєднує» (http://ua.korres-pondent.net/man/print/70593), де автор виголошує: «Хоча я добре розумію професійний протест Сергія Головатого і на правах колишнього виборця прошу «Нашу Україну» після завершення кризи амністувати титулованого юриста і далі використовувати його талант на користь Батьківщини». Отже факт присутності імпліцитного, прихованого пові-домлення, де на підсвідомому рівні читачу «пропонується» переможна позиція опозиції, де принижується особистість Сергій Головатого, професійність юриста на догоду партії Юлії Тимошенко «Батьківщина», адже словосполучення «на користь Батьківщини» може мати подвійний смисл. А нижче те, що вже вкрай небезпечно — заклик: «Окей, давайте <…> підемо на ці вибори і виберемо найменше зло. Можливо, юридично це не грамотно. Але це буде морально легітимно, а що ще головніше — демократично!» Інший матеріал під назвою «Місія президента і указ» (http://www.prav-da.com.ua/news/2007/4/6/57051.htm), автор якого намагається підвести читача, що Президент повинен керуватися не верховенством права, на відміну від Конституційного Суду, а «з мотивів справедливості». У суспільство наполегливо і послідовно привноситься проблемний характер визначення дій через наявність можливого «конфлікту букви закону і духу закону». Поряд з вищезазначеними підходами набуває все більшого поширення дискредитація суддів КС. Громадськість готовлять до невизнання опозицією загалом і Президентом зокрема рішення Конституційного Суду.

Попри прогнози стратегів, які складали план наступу опозиції, ситуація все більше і більше набуває форми, що вимагає правового визначення. Активність Сергія Головатого і наполегливість Олександра Мороза набули світового відлуння. ПАРЄ ініціює термінові дебати щодо політичної ситуації в Україні. Парламентська асамблея Ради Європи хоче почути думку Прем’єр-міністра Віктора Януковича. Заступник глави Секретаріату Президента Олександр Чалий відбуває у Європу, де вимушений поінформувати Генерального секретаря Ради Європи Террі Девіса про причини, які спонукали Президента України Віктора Ющенка до видачі такого сумнівного указу. Як повідомили інформагентства, головною темою зустрічей було обговорення політичної ситуації в Україні та можливі шляхи її розв’язання. Генсек Ради Європи наголосив, що всі гілки влади мають виявити політичну волю до діалогу і компромісу.

Державна Дума Російської Федерації приймає заяву «Про ситуацію в Україні і невідкладні завдання розвитку і поглиблення російсько-української дружби і співпраці». Держдума Росії вважає, що президентська гілка влади в Україні подає «вкрай небезпечний сигнал політичним силам про вихід за рамки правового поля». Ще більшого занепокоєння у російських депутатів викликали заяви про можливість оголошення в Україні надзвичайного стану. «Це було б, по суті, актом узурпації влади в державі. Ухвалення такого антиконституційного рішення надзвичайно ускладнить політичні, економічні та інші відносини з іно-зем-ними державами», — наголошується в заяві. Депутати РФ закликали парламентаріїв інших країн «зайняти принципову позицію і чітко висловити свою солідарність з українськими парламентаріями, оскільки наявний виклик самій ідеї парламентаризму».

Водночас, віце-спікер від ЛДПР Володимир Жириновський висловив підтримку указу Президента Віктора Ющенка про достроковий розпуск Верховної Ради. «Я, як заслужений юрист, повідомляю: указ президента України абсолютно конституційний. Якщо депутати починають перебігати з фракції у фракцію, це не припустимо», — сказав він. Нагадаймо, що напередодні Служба безпеки України скасувала заборону на в`їзд в Україну віце-спікеру Держдуми Росії Володимиру Жириновському на підставі того, що Володимир Вольфович припинив будь-які дії, що можуть становити загрозу безпеці України, що свідчить про усвідомлення ним деструктивного характеру своєї попередньої діяльності.

(«<…> дайте свободу украинцам. Дайте свободу, и я уверен, что народ Украины вернется в состав новой России. <…> Я им (західним регіонам України — авт.) предлагаю отделиться и войти в состав Польши. Все шесть западных областей: Волынская, Львовская, Тернопольская, Ивано-Франковская. Все четыре — можно добавить Закарпатскую — это вы добавите — Ивано-Франковскую, Черновицкую», — Володимир Жириновський, «Свобода слова». Саме такі й інші подібні слова стали підставою для заборони в’їзду віце-спікера РФ в Україну).

05.04.2007 року до політичного протистояння залучаються керівники релігійних конфесій, учасники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Відбувається прес-конференція, де проголошується звернення керівників церков і релігійних організацій до українського народу з приводу політичної ситуації в Україні. Предстоятель УПЦ-КП, Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет проголошує, що «позиція Президента (підписання указу про достроковий розпуск парламенту) є найкращим виходом із сьогоднішньої ситуації». У зверненні відзначається, що однією з головних причин виникнення політичної кризи стало те, що представники політичних сил почали діяти так, начебто представляють самі себе, а не своїх виборців, що голосували за їхні кандидатури відповідно до проголошених раніше програм і гасел. Підписанти наголосили, що «політичні сили, відновивши через вибори довіру до себе, очистяться від підозр в ігноруванні волі виборців. Таким чином, вони зможуть з повним правом претендувати на високе звання народних обранців, а політична криза знайде своє вирішення. Вважаємо, що такий шлях буде відповідати основам моралі і справедливості». Звернення підписали голова Української православної церкви Київського патріархату Філарет, верховний архієпископ Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар, єпископ Церкви християн віри євангельської України Михайло Паночко, заступник голови Конференції Римсько-Католицьких єпископів України єпископ Маркіян Трофим’як, старший єпископ Української християнської євангельської церкви Леонід Падун, виконавчий секретар Усеукраїнського союзу об’єднань євангельських християн-баптистів Валерій Антонюк. Отже, що чи хто змусив лідерів Церкви піти у політику — відповість історія. Обурені народні обранці звернулися до Папи Римського Святішого отця Бенедикта XVI з приводу втручання деяких представників католицької церкви в політичні процеси в Україні. Було висловлено жаль, що нинішня політична криза в Україні розгортається на Страсному тижні, і особливе занепокоєння з приводу появи у Чистий четвер звернення представників декількох християнських церков до українських політичних сил, в якому вони не лише дають оцінку поточній політичній кризі, «але й відкрито пристали до позиції, закликаючи членів парламенту поновити народну довіру через вибори».

Великдень. Звернення Президента до Українського народу. Як на нас, це дуже дивний документ, особливо, з погляду дня звернення — Дня Христового Воскресіння. Структурно-змістовне наповнення цієї промови принципово розходиться з будь-якими попередніми. Через повагу до посади Президента не хотілося б вдаватися до оцінки цього Звернення, лише зазначимо, що семантично-лінгвістичний аналіз, вказує на спорідненість із вищезазначеним зверненням керівників релігійних конфесій, учасників Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також певними подачами в ЗМІ. Цьому підтвердженням є зокрема такі смислопобудови президентської промови.

Віктор Ющенко щоразу підкреслює: «Я не зро-блю жодного кроку для скасування указу!». Час це усвідомити всім опонентам Президента. Прийняття такого рішення загрожує психофізіологічній побудові особистості Віктора Андрійовича. За стратегією, за будь-яких обставин повинні відбутися дострокові вибори. Можливий силовий сценарій. Аналіз ситуації вказує, що є реальний ризик загрози свободі, чи навіть життю, ключових осіб протистояння. Слід усвідомити, що механізми самозбереження зруйновано, панує ідея знищення. Існує пряма загроза суверенітету і цілісності країни. Технологія узурпація влади в дії.

Валентин Лисенко,
політолог