Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Чергова мішень США

Сьогодні непогано спрогнозувати, на коли намічено початок воєнних дій. Для застосування високоточної зброї потрібна гарна погода. Вона починається на Близькому Сходу із середини березня. Період, сприятливий для ведення воєнних дій, закінчується з настанням моторошної жари. Отже, акт божевілля може відбутися з кінця березня до середини червня.

А що відбувається навколо Ірану й в Ірані сьогодні? Йде підготовка до війни, до того ж уже з’явилися ознаки того, що Ізраїль і Сполучені Штати прямують назустріч своїй нищівній поразці в локальному конфлікті. Буде дуже добре, якщо він не переросте в глобальний.

ЕКОНОМІКА ІРАНУ

Іран є членом міжна­род­них торговельних організацій ECO і OPEC, а у Всесвітній Торговельній Організації (WTO) країна представлена як спостерігач.

За валовим національним продуктом у 2005 році Іран був на 19-му місці у світі. 2006 року вартість валового продукту становила 610 млрд дол. Цей показник збільшується на 5% щорічно. У перерахунку на душу населення 2006 року припадало 8 900 дол. У загальний продукт 11,2% вносить сільське господарство, 41,7% — промисловість, і надходження інших засобів забезпечує надання послуг.

У сільському господарстві трудиться 30%, у промисловості — 25%, у сфері послуг — 45% населення. Країна не казково багата, але й не убога. Головне, що населення не вважає себе пограбованим своїм же «естеблішментом». 2006 року за межею бідності опинилися 16% іранців. Рівень безробіття за станом на 2004 рік становив 11,2% працездатного населення. Інфляція — 15,8%.

Зазначимо, що для іранського населення найстрашніше вже позаду. Раніше багатьом робітникам доводилося пити чай без цукру. Сьогодні щодо убогості справа змінилася на краще.

Економіка країни бурхливо розвивається. Не слід забувати, що Іран вистояв у восьмирічній війні з Іраком, що закінчилася 1988 року. Він добуває нафту і переробляє її. Гроші, виручені від продажу нафти, спрямовуються на розвиток машинобудування. В Україні знають іранські автомобілі «Саманд». Роблять в Ірані і «Пежо», і «Рено». У країні сильно розвинута фармацевтична промисловість. Іранські ліки часто ефективніші, ніж, наприклад, з Ізраїлю чи Західної Європи, звідки до нас потрапляє багато підробок.

Добре розвинута й хар­чова промисловість, особливо виробництво знаменитих східних солодощів і натуральних олій. Це традиційно сильні статті експорту. Основу експорту становлять поліметали, а також мідь.

За 2006 рік вартість іранського експорту становила 63,18 млрд дол. Головний торговий партнер Японія купує 16,8% іранського експорту. На другому місці — Китай з 11,2%, Італія — 5,9%, Південна Корея — 5,9%, Південна Африка — 4,1%, Тайвань — 4,1 відсотки%.

Останніми роками Іран зробив величезний стрибок у сфері проектування і випуску озброєнь. Саме розвитком підприємств оборонної промисловості і пояснюється високий рівень імпорту — 45,48 млрд дол. у 2006 році.

2005 року найбільше товарів імпортувалося з Німеччини — 13,9%. Емірати в імпорті мали 8,4%, Китай — 8,3%, Італія — 7,1%, Франція — 6,3%, Південна Корея — 5,4%. Того самого року іранський імпорт з Росії становив 4,9%, але це був найважливіший для Ірану імпорт.

Зовнішній борг Ірану відносно невеликий — 14,8 млрд дол., за доходів 104,6 млрд на рік.

Економіка Ірану складається з трьох секторів: державного, кооперативного і приватного. Дуже важливо, що в державному секторі всі великі промислові підприємства, зовнішня торгівля, банківська діяльність, енергетика, великі іригаційні системи, телебачення, пошта, телеграф, телефон, авіація, суднобудування і морський флот, автомобільні дороги, залізниці. Словом, кістяк країни не є предметом фінансових махінацій, а це 70% економіки. І вона працює, і робить Іран могутньою державою.

Кооперативний сектор займається діяльністю у сфері виробництва і розподілу товарів народного споживання. Він діє відповідно до законів ісламу. Це означає, що махінації — дуже небезпечне заняття. Зі злочинцями чинять просто — на міській площі встановлюється підйомний кран, яким піднімають тіло повішеного для загального огляду. Діє така кара дуже ефективно, тому до неї вдаються не дуже часто. Зрідка, але потрапляють у ціль. У державі немає того «контингенту», що в Україні.

Приватний сектор займається будівництвом, сільським господарством, тваринництвом, торгівлею, у його руках легка промисловість — словом, там, де результати праці наявні, а розкрадання відстежують за дві секунди. І охочих потрапити на гак автомобільного крана серед приватних підприємців не буває.

Щороку трудова армія збільшується на 900 тисяч осіб. 2006 року вона становила 24,36 млн. Багато оглядачів вважають, що економіка не в змозі задовольнити цей величезний людський ресурс, тому рівень безробіття сягає 20%, а не 14% офіційно. На жаль, за такого надлиш­ку робочої сили дедалі більше відчувається брак добре освічених, кваліфікованих працівників.

Звісно, сьогодні населенню Ірану несолодко, але загалом суспільство з розумінням ставиться до труднощів. З майже 80 млн населення не менш 70% народилися після падіння шахського режиму. Іран — одна з наймолодших країн світу, до того ж населення дедалі молодшає через бум народжуваності. Молодь підтримує свого президента Ахмадінеджада. Духовним життям керує аятола Хаменеї.

Схоже, нині ентузіазму в іранців більше, ніж у Радянському Союзі в роки індустріалізації, коли лю­ди терпіли негаразди, але країна ставала могутньою індустріальною державою. На щастя для іранців, їм ніхто не влаштовує голодоморів і таборів, а три мільйони «богообраних» не мають жодних привілеїв і рівні перед загрозою бути повішеним на гаку автомобільного крана.

Уряд постійний пропонує приватизувати до 5% підприємств державного сектора, але охочих мало. Очевидно, відлякує жорсткий контроль і величезна відповідальність. «Прихватизація» в українському стилі в Ірані не проходить. Президент Ахмадінеджад не тільки лякає покаранням, а й швидко розправляється з корумпованими високопосадовцями. Ось з ким треба дружити Україні!

Задля чого іранці готові терпіти нестатки? Передусім задля посилення обороноздатності країни. Розвиток ситуації на Близькому Схід засвідчив, що розслаблятися керівництву Ірану ще дуже рано. Уся справа у величезних запасах нафти в регіоні, а мільярдами доларів від її продажу дуже хочеться розпорядитися «богообраним».

Якщо проаналізувати ситуацію, то Іран, власне, займається своїм внутрішнім розвитком. Він не може залишити в біді своїх братів-мусульман. Цілком природно, що країна підтримала рух «Хезболли» у ліванському конфлікті. Підтримка виявилася винятково ефективною, агресори отримали по заслузі за зруйновані міста і розірваних в шмаття арабських дітей. Світ побачив, що мусульманський світ має могутнього лідера. Саме тому законний уряд Ірану зарахували до розряду країн, які підтримують тероризм.

Тепер Ірану погрожують застосуванням ядерної зброї. Це безумство від безсилля. Задля чиїх інтересів Сполучені Штати й Ізраїль готові підняти в небеса хмари радіоактивного пилу? Іран готовий відбити агресію. Це зовсім не Ірак, не Югославія, і не Афганістан. Тільки авантюра в Іраку й Афганістані обійшлася американцям в астрономічну суму — 400 млрд дол. На війну проти Ірану уже немає грошей. І союзники по НАТО також не горять бажанням втрачати величезний ринок збуту, тим більше, що їм добре відомо, в чиїх інтересах розпалюється конфлікт, цього разу ядерний.

Якщо неупереджено оцінити обстановку, то стануть зрозумілим лемент, що його здійняли американські й ізраїльські військовики. Дуже хотілося б розгромити Іран «легко і красиво», щоб «Томагавки» залітали у вказані генералами вікна чи двері будинків, а бункерні бомби знищували одразу цілі штаби. Однак супротивник цього разу не той! Може і дуже ефективно «набити морду» перед лицем світової громадськості, і поставити на місце.

Найдалекоглядніші американські політики пообіцяли Ірану мирне співробітництво. Іранська красуня, батьки якої втекли з країни під час падіння шахського режиму, почала готуватися до космічного польоту. Проте поки що перевага за «яструбами». Готують громадську думку щодо атомних ударів. А інакше як аятолу приструнити? Лемент чути і з українських телевізорів, до того ж «гоїв» звично мають за недоумків. Серйозно посилаються на військовий конфлікт між Корпусом Стражів Ісламської Революції і Збройних Сил Ірану. Чи не збігли ці «оглядачі» з жовтого дому?

Військовий арсенал Ірану дуже великий. Розповісти про нього в одному числі газети неможливо. Можна розповісти про іранські балістичні і крилаті ракети, про величезний флот ракетних катерів, про плани ведення «несиметричної війни». Отож, лізти США у нову військову авантюру задля Ізраїлю, а точніше, задля мільярдних прибутків купки «богообраних», дуже нерозсудливо.

ІСТОРІЯ ПОЛЬОТІВ НЛО НАД ІРАНОМ

Розгляд процесу підготовки до війни почнемо з НЛО — феномену сучасності. Йдеться не про зелених чоловічків. У небі Ірану вже збито два НЛО, і заяви з цього приводу робили генерали, а не уфологи.

Польоти НЛО над країною почалися 1976 року. Над Тегераном з’явився об’єкт, на перехоплення якого було піднято два «Фантоми». F-4 швидко знайшли НЛО, і отримали наказ обстріляти чужинця. На зближення пішов перший «Фантом». Пілот приготувався вистрілити ракетами, але раптово зв’язок з наземним пунктом і другим винищувачем урвався. Відмовила й система запуску ракет. Добре, що винищувач хоча б летів. Тільки-но пілот пішов убік від НЛО, зв’язок відновився.

В атаку пішов другий «Фантом». Усе повторилося. Наземний радар спостерігав за марними спробами атакувати НЛО. Команди із землі давав генерал. «Фантомам» нічого не залишилося як піти на посадку.

Цей загадковий випадок ретельно зафіксовано не тільки уфологами, а й військовими багатьох країн. Він цікавий електромагнітним впливом НЛО на бортове устаткування бойових літаків.

Але чи був НЛО? І досі нічого з цього приводу не чути. Інцидент у небі Тегерана, зокрема, описано у звіті Розвідувального уп­равління МО США, що працює незалежно від ЦРУ. Потім документ розіслали за особливим списком, у який входили Білий Дім, Держдеп, Пентагон, Національне агентство безпеки.

Позаяк невдале перехоплення НЛО відбулося над столицею Ірану, — його широко обговорювали всі ЗМІ. Деякі іранські генерали, аби заспокоїти громадськість, заявили про ймовірність неземного походження загадкового об’єкта. Вони добре знали, що це не так. Справа в тому, що пілоти «Фантомів» бачили незваного гостя, але військовий льотчик — людина підневільна, мусить мовчати.

1978 року над Ширазом з’явилася «літаюча тарілка». Один юнак, що нудьгував над підручниками, сфотографував її. Військовики і спецслужби Ірану визнали, що фотоплівка справжня. По усьому світу лунали радісні крики, адже «тарілка» справжня, і зустріч з марсіанами не за горами. Проте це була безпардонна брехня.

До 2003 року, попри бурхливий розвиток країни, було відносно спокійно, НЛО в небі Ірану нібито не з’являвся. У серпні 2003 року двоє туристів помітили над узбережжям Каспійського моря два біло-жовті об’єкти. Особливого інтересу ці НЛО не викликали — мало що побачиш у небі.

З 12 до 21 квітня 2004 року чутки про НЛО сколихнули країну. За телевізійними повідомленнями, деякі НЛО зависали над об’єктами атомної промисловості Ірану. Журналісти швидко зв’язали ці загадкові явища з різкою критикою американцями іранської ядерної програми.

У мас-медіа Ірану з’явилися статті, де було зроблено припущення, що над ядерними об’єктами літали літаки-розвідники. Або це була яскрава Венера. Одразу кілька груп уфологів опублікували фотографії НЛО, які розкритикували і назвали дешевою підробкою. На якийсь час усе стихло.

26 грудня 2004 року всі основні світові агентства новин повідомили, що ВВС Ірану отримали розпорядження уряду збивати всі НЛО і взагалі все, що без дозволу з’являється в районах розташування ядерних об’єктів. Так, агентство Associated Press з посиланням на представника ВВС Ірану повідомило, що країну охопила справжня лихоманка, велися десятки спостережень над НЛО. «Польоти невідомих об’єктів у повітряному просторі країни почастішали протягом минулих тижнів... їх бачили в провінціях Бушейр і Исфахан». В обох провінціях розташовано об’єкти атом­ної промисловості.

Відомо, що в Ісфахані розміщено й авіазавод, де за участі українських фахівців організовано випуск пасажирського літака «Іран-140». За непідтвердженими повідомленнями, на тому самому заводі будують і винищувачі іранської розробки, а також «придбану» чи то в Україні, чи то в Росії ракету «Х-55» класу «повітря — земля». Точне позначення ракети не «Ікс-55», а «Ха-55» або РКВ-500, за класифікацією НАТО — AS-15 «Kent». Ізраїльські ЗМІ дорікали, що на тому ж самому заводі в Ісфахані будують за українськими технологіями і безпілотних розвідників. Кривдно як! Адже відомо, хто найрозумніший і найхутчіший, коли з’являється можливість додаткового заробітку!

Але повернімося до «зелених чоловічків». Важко уявити, щоб командування ВВС Ірану взялося за «дуту», але рішучу боротьбу з інопланетною напастю. Стурбованому народу прямо заявили — йдеться про літальні апарати-розвідники, що прилітають у країну з ворожою метою. А якщо так, то треба вміти від них захищатися.

Командувач іранськими ВВС генерал Карім Гавані особисто заявив народові, що Іран цілком готовий відвернути будь-яку загрозу ядерним об’єктам.

Заява самого командувача багато до чого зобов’язує. Результат не змусив довго на себе чекати. Щоденна газета «Resalat» повідомила, що «об’єкти, які світяться» помічено поблизу Натанца, де працює іранський завод із збагачення урану. Один з об’єк­тів з гуркотом вибухнув, «викликавши паніку в регіоні».

Деякі заявили, що Іран підірвав свій атомний пристрій. Відомо, що до створення атомної бомби чи навіть пристрою Ірану ще дуже далеко. Цілком ймовірно, що країна такої мети перед собою й не ставить. Потрібна електроенергія для опріснювальних установок, поливного землеробства, адже територія країни дуже посушлива. Сьогодні іранські фахівці навчилися збагачувати уран до низького рівня, тому він придатний тільки для вироблення електроенергії. Для атомної бомби потрібен уран високого ступеня збагачення.

НЛО збили іранські зенітники, до того ж їх консультували російські фахівці. Російські мас-медіа не тільки російською, а й найчистішою англійською заявили про те, що «Росія приєдналася до Ірану в боротьбі з НЛО».

Далі російське агентство повідомило, що Росія погодила з Іраном спільну програму дослідження НЛО. Своєю чергою, Агентство новин Ісламської Республіки Іран заявило, що дві країни підсилили двостороннє співробітництво, зокрема в галузі космічних досліджень і розробки супутників. Це не жарт. Іранський супутник незабаром запустить іранська ракета.

Отже, «НЛО» в небі над Іраном всього лише високотехнологічні розвідувальні апарати — повітряні шпигуни. У Росії вже добре знають тип таких «НЛО», недарма ж дві країни ще 2004 року уклали між собою угоду з дослідження цього феномену. Результат «дослідження» — уже два «НЛО» з гуркотом розвалилися в небі.

Сьогодні в іранських закоханих парочок є цікаве заняття — вони спостерігають за нічним небом, очікують появи нових НЛО. Дуже чекають «посланців з неба» і зенітники.

(Далі буде)

Володимир Репало
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com