Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Фактор Х: хто розпалює світові війни

Хто ж ці американські сили, що втягли нас у нову світову війну? Яку цивілізацію вони репрезентують у схемі цивілізації? Ісламська й православна відповідають одразу, але важко віднести їх і до західноєвропейської цивілізації, оскільки західні європейці дивляться на Америку з жахом.

Щоб зрозуміти й пояснити, що відбувається, введемо в нашу схему цивілізацій додатковий фактор — фактор Ч. Розглянемо його.

— Фактор Х екстериторіальний, тому він здатен до агресії поза межами свого ареалу. Його ареал — це увесь світ. Тоді як іншим цивілізаціям добре в себе вдома, фактор Х не знає меж.

— Ненависть до людської солідарності, що фактор Х вважає «тоталітаризмом”.

— Мстивість як вища установка. Адже війна з беззбройним Афганістаном пройшла під девізом «Помста за 11.09».

— Підлість як якість. Тільки негідник міг спочатку роззброїти Ірак, а потім напасти на нього.

— Зв’язок з наркотиками: Афганістан було підкорено після того, як таліби знищили плантації опіумного маку, а після скорення Афганістану виробництво опіуму знову піднялося на небувалі висоти. Після взяття Багдада Ірак наводнили наркотиками, які не допускав до країни поганий Саддам Хусейн.

— Любов до дуже багатих і ненависть до людей праці.

— Ненависть до традиційних релігій: ісламу і православ’я.

— Основа сили фактора Х — лихварські банки, створення системи позик, що поневолюють країни.

— Параноїдальний страх і недовіра, бажання всіх роззброїти. Вимоги роззброїтися було пред’явлено Іраку, Росії, Білорусі, Сирії, Ірану, Кореї, Україні…

Українцям цей опис мав би щось нагадати. Так, це гротескний образ вашого старожитнього сусіда — єврейського шинкаря й лихваря. Фактор Х жене героїн замість горілки, позичає мільярди, а не копійки, й віднімає стратегічну зброю. Фактор Х — це особлива, вкрай небезпечна й агресивна мутація єврейського духу, що прижилася на англосаксонській основі. Хантінгтон частково має рацію: конфлікт цивілізацій неминучий. Але це не конфлікт між православ’ям, ісламом і Заходом, а між ними всіма й фактором Х.

Й отут я бачу особливу роль України. Ваші предки змогли скинути єврейське ярмо в часи інтифади 1648 року, а потім — асимілювати багатьох євреїв, перетворити їх на корисних громадян. З України до нас у Палестину їдуть великим потоком українські громадяни. Багато хто з них вважав себе євреями, але приїхали, озирнулися і зрозуміли, що вони помилялися, що їхня справжня батьківщина — Україна. Гадаю, добре, аби ті, хто хоче, повернулися в Україну й донесли до українців усю гірку правду про Ізраїль. З другого боку, вихідці з України створили в Ізраїлі Слов’янський союз і Християнсько-демократичний союз. Вони борються за рівність і демократію — не тільки для євреїв, а й для палестинців і емігрантів. Вони борються з «єврейською ідеєю» у лігвищі ворога, наближаючи той щасливий день, коли в усій Палестині — від моря до Йордана — замість расистської Єврейської держави постане одна демократична держава для всіх її жителів. І ці сили Україна повинна підтримати. Якщо євреї можуть вплинути на українців, в Україні, то, безсумнівно, українці мають право впливати на євреїв у Єврейській державі. Адже Україна — це живе підтвердження того, що конфлікт цивілізацій неминуче завершиться поразкою стратегічного мега-шинкаря з Нью-Йорка.

Ісраель Шамір (Ізраїль),
публіцист

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com