Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Альтернативне вирішення проблеми набору студентів у ВНЗ

Розвиток країни, справжня її міць і багатство — у кількості людей, які повною мірою розвинули свої природні задатки, реалізували свій талант і трудовий потенціал. Тому важко переоцінити значення мотивації шкільного навчання й ефективного набору студентів у ВНЗ.

Нинішній порядок набору студентів у ВНЗ через вступні іспити занадто громіздкий, затратний, стресовий для абітурієнтів, до того ж не гарантує відбору найталановитіших і найпрацелюбніших випускників шкіл, не стимулює школярів до повсякденного і наполегливого навчання. Навіщо ж учню щодня старанно вчитися протягом всього шкільного періоду, коли можна постійно байдикувати, а протягом випускного року з допомогою високооплачуваних заможними батьками репетиторів нагребти поверхневих знань з кількох предметів і на цій базі успішно скласти іспити!

Багаті використовують ще й легший шлях: просто купують потрібні оцінки на іспитах — і в школі, і у ВНЗ. Звісно, такі студенти з багатих родин байдикуватимуть і надалі. Грамотними фахівцями, наполегливими працівниками вони не стануть через нездатність до щоденної напруженої праці і відсутність трудової мотивації.

Створення Українського центру оцінювання якості освіти (тестування учнів) об’єднує випускні шкільні і вступні іспити у ВНЗ, але багато питань не може вирішити: хабарництва, стресів, а головне — відсутності в учнів постійної потужної мотивації до щоденної праці протягом всіх шкільних років. До того ж цей проект потребує великих коштів. У бюджеті 2008 року закладено 52 млн грн на тестування учнів. А потрібно, на думку міністра освіти, вдвічі більше. Величезні і трудові затрати: тестування здійснюватимуть 200 тис. педагогів.

Кардинальним вирішенням проблеми в наш час розвинутих інформаційних технологій може стати використання поточних оцінок учня за всі роки його навчання в школі як елементів мозаїчної картини досягнутого рівня і динаміки набуття знань по всіх предметах, наполегливості і працелюбності. Це те, на чому базується Болонська система навчання у ВНЗ.

Стають непотрібними іспити — і шкільні, і вступні, а відтак не буде стресів і хабарів, з’являється потужна мотивація наполегливо боротися за кожну поточну оцінку з першого і до останнього класу.

Зрозуміло, нова концепція безіспитного випуску школярів і їх прийому у ВНЗ потребує деталізації. Але немає сумнівів, що саме її реалізація з’єднає розірвані сьогодні ланки шкільної і вищої освіти в один безперервний процес. Сфера освіти очиститься від суб’єктивизму і хабарництва, зрівняються можливості дітей, незалежно від їхнього соціального походження, сімейних статків та кланових впливів.

Опоненти запропонованої концепції системи відбору абітурієнтів у ВНЗ можуть аргументувати її можливу неефективність і несприйнятливість тим, що є велика різниця в рівні знань і вагомості оцінок випускників звичайних і елітних шкіл, сільських та міських, провінційних і столичних.

Різниця є, оскільки в них різний рівень вчителів, шкільних програм, умов навчання тощо. Але, згідно з науково обгрунтованою закономірністю, обдаровані діти у будь-якій школі, як правило, мають стабільно гарні поточні оцінки, за якими і здійснюватиметься відбір у студенти. Різниця в рівні знань (а не в рівні хисту) між випускниками різних шкіл в однакових умовах навчання у ВНЗ швидко зрівняється, про що свідчить практика. Так, наприклад, у радянський період випускникам сільських шкіл надавалися однакові умови вступу до ВНЗ з випускниками міськими. І, не дивлячись на те, що сільські школи були слабші за міські, вихідці із села з не меншим за городян успіхом вступали до ВНЗ. На початку навчання випускникам сільських шкіл було важче навчатися, але за рахунок більшої вмотивованості, наполегливості і працелюбності вони швидко зрівнювалися з іншими студентами, а потім і випереджали їх, і не тільки в навчанні, а й у кар’єрному зростанні. Незаперечно те, що більшість успішних радянських фахівців і керівників — вихідці із села, яке є найчистішим джерелом української генетики, культури і національної свідомості. Нині це джерело, на жаль, пересихає.

Ефективність запропонованого альтернативного вирішення проблем набору студентів у ВНЗ значно підвищиться, якщо в законодавчому порядку навчання шкільних медалістів, інших обдарованих дітей здійснюватиметься коштом держави.

Марина Бойкова
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com