Знищені храми Косова і Метохії

Список церковних будівель, знищених у червні 1999-го — травні 2001 рр.

1. Монастир Святої Трійці.

Монастир Святої Трійці XIV ст. на пагорбі Русениця, 2 км на південь від села Мушутіште. Пам’ятник вперше згадується в 1465 р. Тут зберігалася цінна колекція рукописних книг ХIV—XVIII ст. (зокрема рукописний Апостол XIV—XV ст.) та збірка ікон XIX ст. (1868—1885 рр.)

У другій половині червня 1999 р., після приходу німецького підрозділу KFOR, албанські бойовики розорили монастир і викрали цінності. 10 липня 1999 р. вибухівкою вщент рознесло монастирський храм. Незадовго до цього пожежа знищила всі монастирські корпуси. Цінна бібліотека разом із стародавніми іконами загинула у вогні і руїнах. Не викликає сумніву, що храм підірвали військові мінери-фахівці.

2. Храм Пресвятої Богородиці (село Мушутіште).

Храм Богородиці Одигітрії (1315 р.) в селі Мушутіште, 10 км на південний схід від міста Сува-Річка, став дарунком тодішнього верховного придворного скарбника Драгослава та його сім’ї. Ктіторський напис Драгослава над входом у храм — одна з найдавніших пам’яток сербської епіграфіки. Однобанну споруду у формі хреста з напівкруглою абсидою було викладено з рядів плінфи, що чергуються, та тесаного каменю. Фрески, виконані між 1316 і 1320 рр., завдяки своєму пластичному рішенню та типології зображення святих увійшли до числа досягнень сербського живопису епохи зрілих Палеологів (перша чверть XIV ст.). У вівтарі є унікальне зображення південнослов’янського просвітителя св. Климента Охрідського. У композиції північної і західної стін наоса було розміщено зображення святих дружин, воїнів Феодора Тірона і Феодора Стратілата, Ангелів, св. Пантелеймона. Напрестольні ікони Христа і Богородиці датовані 1603 роком.

15 травня 1999 р., після приходу німецького контингенту KFOR і втечі сербського населення з цієї території, місцеві албанські селяни розгромили і пограбували храм. Будинок священика і приходський будинок пограбовано, а потім спалено. На початку липня храм підірвали.

3. Монастир Святого Марка Корішського (село Коріша).

Середньовічний монастир височів на скелі над річкою Коріша, 3 км на південний схід від села Коріша. Монастирський храм св. Марка (1467 р.) був oднонефною спорудою з прямокутною підставою. Збереглися фрагменти первісних фресок. На західній стороні, над скелею, 1861 р. Сіма Ігуманов збудував дзвіницю з двома дзвонами. Місцеві албанці з району Кабаш у квітні 1941 р. зірвали дзвони, могилу ж благодійника плюндрували не раз. У монастирі було багате зібрання книг.

Албанські бойовики після приходу німецького контингенту KFOR пограбували монастир, потім підпалили і, нарешті, донищили вибухівкою.

4. Монастир Святого Архангела Гавриїла (поблизу м. Вітіна).

Монастир XIV ст., відомий під назвами Бінач і Бузовік, був за 5 км на південь від м. Вітіна, біля витоку річки Сушиця. У прямокутному, з напівкруглою абсидою монастирському храмі було два живописні шари. На пізнішому шарі фресок (XVI ст.) було зображено архієреїв. 1867 р. у цьому монастирі албанці зарізали священика, після чого братський корпус довго стояв пусткою. На початку XX ст. монастир відновили. У храмі зберігалися речі, датовані XIV ст.

У червні 1999 року, одразу після укладення так званого миру, албанські екстремісти увірвалися в монастир і розорили його, спаливши внутрішній інтер’єр церкви. Братські корпуси теж пограбували і спалили. Після передислокації американського загону KFOR храм підірвали.

5. Монастир Девіч (село Дреніца).

Монастир Девіч стояв поблизу села Дреніца (на південь від р. Србіца). Храм Введення Богородиці збудував деспот Джу­рдж Бранкович близько 1434 р. на згадку про одужання його доньки; монастир названо на честь цієї події (девіч — тобто дівчина). Монастир кілька разів реконструйовували, нині в ньому кілька храмів: Введення Богородиці, св. Іоанікія і св. Георгія. 1941 р., під час італійської окупації Косова, албанські нацисти пограбували і підірвали чотири храми і братський корпус. У монастирі, що мав раніше свою майстерню з переписування, було багате зібрання рукописних і друкарських книг. У пожежі 1941 р. згоріли всі старовинні книги й іконостас зі стародавніми і новими іконами. Тоді ж було зруйновано й печеру св. Іоанікія Девічівського, що стояла на пагорбі, північніше монастиря.

12 червня 1999 р., одразу після виведення югославського контингенту безпеки з Косова і приходу в цей регіон французького контингенту KFOR, у святий храм увірвалися вчорашні сусіди — нинішні члени так званої OВK (UCK). Три дні тривала окупація монастиря, три дні святиню руйнували, плюндрували і грабували. Три дні катували черниць з їхнім духівником отцем Серафимом.

6. Монастир Святого Уроша з храмом Першої Пречистої Богородиці (село Шереник).

Монастир Святого Уроша з церквою Першої Пречистої Пресвятої Богородиці побудувала св. цариця Олена в другій половині XIV ст. Патріарх Паїсій виявив у монастирі мощі св. царя Уроша. 1649 роком датується рукопис про життя св. царя, створений патріархом Паїсієм.

Наприкінці червня 1999 р., після приходу американського корпусу KFOR, албанські екстремісти висадили і зруйнували монастир.

7. Монастир і храм Святих Архангелів (село Верхнє Неродімле).

У монастирі і храмі Святих Архангелів, споруджених у XIV ст. і відновлених 1700 р., є фрески, датовані XIV—XV ст.

Після приходу американського контингенту KFOR албанські екстремісти монастир розграбували, підпалили і висадили в повітря. Також зрубали велетенську чорну сосну, яку 1336 р. посадив цар Душан. Кладовище було знищено.

8. Храм Святого Миколи Літнього (село Нижнє Неродімле).

Церкву відбудували на стародавньому підмурівку 1983 р. Це була однонефна будівля з вівтарною абсидою і невеликою банею. Перед церквою, із західного боку, ріс заповідний дуб, тут, доки церква була в руїнах, збиралися віруючі.

 Храм зруйнували, спалили і частково підірвали албанські екстремісти після приходу загону американського контингенту KFOR.

9. Храм Святого Стефана (село Нижнє Неродімле).

Цю церкву XIV століття на сільському кладовищі Нижнього Неродімля, що за 5 км на захід від м. Урошевац, у долині річки Неродимка, відновлено 1996 р.

Храм розграбували, підпалили і висадили в повітря албанські екстремісти після приходу американського контингенту KFOR.

10. Монастирський храм Введення Богородиці (село Долац).

Монастирську церкву Введення Богородиці в селі Долац, недалеко від м. Клину, в народі називають Святою Пречистою. Тут збереглися два живописні шари: пізніший датується 1620 роком, а під ним — кінця XIV століття. Фрески грубо відреставровано, особливо в нижній частині південної стіни. Фрагменти ранніх фресок відрізняються красивим малюнком і багатою кольоровою гамою. Такі самі фрески XVII століття. Вважають, що цей храм давніший за монастир Дечані, що його побудовано за чотири роки до Косівської битви (1389 р.).

На початку липня 1999 р., одразу після приходу італійського контингенту KFOR, албанські екстремісти розгромили храм: вщент розбили святий престол, попалили все всередині. Тоді ж було зруйновано й сільські храми біля міст Клину і Джураковац. На початку серпня 1999 р. храм Введення Богородиці підірвали.

11. Храм Святого Миколи (село Словіце).

Церкву Святого Миколи у селі Словіце біля підніжжя гори Жеговац, за 8 км на схід від міста Ліплян, побудовано в XVI ст., у XIX столітті її зруйнували. Реставровано 1996 р.

Албанські екстремісти розгромили церкву у червні 1999 р., після приходу англійського контингенту KFOR. 13 липня 1999 р. її підірвали.

12. Храм Святих Апостолів Петра і Павла (м. Сува-Річка).

Церкву Святих Апостолів Петра і Павла побудовано 1938 р. у південній частині містечка. Поряд з храмом — дзвіниця.

Одразу після приходу німецького контингенту KFOR в червні 1999 р., коли так звана АВK узяла владу в місті, албанські екстремісти зруйнували і пограбували храм. 19 липня 1999 р. його підірвали. Найближчу базу німецького контингенту KFOR розташовано в 50 м від храму.

13. Храм Святої Трійці (село Петріч).

Нову церкву Святої Трійці у селі Петріч, на дорозі Печ — Пріштина, як благочестивий дар сім’ї Каріч, зведено 1992 р.

Після приходу італійського контингенту KFOR, на початку липня 1999 р., албанські екстремісти споганили і пограбували храм. Незабаром церкву серйозно поруйнували вибухівкою. У середині серпня 1999 р. храм повторно підірвали, цього разу не лишивши й сліду. Потім зрубали і спалили заповідний дуб.

14. Храм Введення Богородиці (село Біле Поле).

Церкву XVI ст. Введення Пресвятої Богородиці недалеко від р. Піч відновили 1866 р. за бажанням російської цариці Марії Олександрівни. У церкві зберігалися стародавні ікони і книги. Тут була й італійсько-критська ікона Богородиці з Христом XV—XVI ст.

Після приходу італійського контингенту KFOR у червні 1999 р. албанські екстремісти зруйнували церкву. Сербське населення змушене було полишити свої будинки. Трьох селян, що зосталися, вбили бойовики OAK (UCK).

15. Соборний храм Святого Уроша (м. Урошевац).

Соборний храм Святого Уроша зведено в 1929 — 1933 рр. Проект архітектора Йосипа Михайловича зі Скоп’є. У зборах ікон є зразки сербського середньовічного живопису. У червні 1999 р. після приходу американського контингенту KFOR в Урошевац албанські екстремісти зруйнували і підпалили храм.

16. Храм Святого Ілії (м. Вучитрн).

Церкву побудовано 1834 р. у східній частині міста. Розписав її 1871 р. Блажей Дамнянович з містечка Дебар. Різьблений дерев’яний іконостас виконано в XIX ст.

У червні 1999 р. після введення французького контингенту KFOR албанські екстремісти цер­кву сплюндрували, а будинок священика пограбували.

17. Храм Святого Іоанна Предтечі (село Самодрежа).

Храм Святого Іоанна Предтечі поблизу міста Вучитрн оспівано в героїчному епосі як «білу церкву Самодрежа», в якій патріарх Спірідрн напередодні Косівської битви 1389 р. причастив сербських витязів і князя Лазаря. 1932 р. на фундаменті стародавньої церкви збудували новий храм з білого мармуру за проектом професорів Бєлградського університету А. Дероко і П. Поповича. Того ж року нову церкву розписав відомий художник і поет Живорад Настасієвич. 1981 р. албанці споганили храм і знищили фрески.

Після приходу французького контингенту KFOR у червні 1999 р. албанські екстремісти розграбували і підпалили церкву зсередини. Дзвіницю зруйнували, сербські могили розкопали.

18. Храм Святої Параскеви П’ятниці (село Дрсник).

Храм Святої Параскеви П’ятниці — однонефна споруда з напівкруглою абсидою. Його перебудовано в 70-х рр. XVI ст. Завдяки високій техніці виконання фрески добре збереглися. На східній і західній частині даху встановлено два орнаментовані мармурові хрести.

У червні 1999 р. після приходу італійського контингенту KFOR албанські екстремісти розграбували, підпалили і серйозно пошкодили храм вибухівкою.

19. Храм Пресвятої Богородиці (село Накло).

Храм, що за 7 км на схід від м. Печ, побудовано 1985 р. на фундаменті старої церкви.

Після приходу італійського контингенту KFOR албанські екстремісти розгромили цю християнську святиню. Кладовище зруйнували, поховання відкрили і розграбували.

20. Храм Святої Трійці (село Велика Річка).

Церква Святої Трійці поблизу міста Вучитрн побудовано 1997 р. коштом Димитрія Ліляка за проектом архітектора Ліляни Ліляк.

Після приходу французького контингенту KFOR у червні 1999 р. албанські екстремісти храм розгромили і спалили. Церква повністю зруйнували вибухом 19 серпня 2000 року.

21. Храм Святих Апостолів (с. Петровце).

Храм поблизу м. Косовська Каменіца, що за 9 км на схід від м. Гнілане, збудовано на фундаменті ранішої церкви.

Албанські екстремісти розгромили і спалили храм невдовзі після приходу американського контингенту KFOR.

22. Храм Пресвятої Богородиці (с. Підгорці).

Нову церкву Пресвятої Богородиці поблизу м. Вітіна освятили 1996 року.

Після приходу американського контингенту KFOR албанські екстремісти розгромили і спалили храм.

23. Храм Зачаття св. Іоанна Предтечі.

Будівництво храму Зачаття св. Іоанна Предтечі в містечку Печ-Баня, дар сім’ї Раєвич, завершено 1998 р. Автори проекту — Любіша і Радомир Фолич. Храм розписав Драгомир Яшович, ікони написав Драгослав Павлом Аксентієвич, мозаїку виклав Здравко Ваягич, полієлей і хрести виконав Бане Ракалич, дзвони відлили на ливарному заводі «Попович» 1832 р.

Албанські екстремісти після приходу італійського контингенту KFOR вчинили погром, а потім підпалили храм.

24. Храм Всіх Сербських Святих (село Джураковац).

Храм Всіх Сербських Святих збудовано 1997 р.

Албанські екстремісти зруйнували храм у липні 1999 р., після приходу італійського контингенту KFOR. Приходський будинок пограбували і спалили.

25. Соборний храм Святої Трійці (м. Джаковіца).

Спорудження соборного храму Святої Трійці почали 1994 р., а завершили 1998 р. Храм звели на фундаменті колишньої меморіальної церкви, яка мала п’ять бань. Стару церкву задумали як мавзолей для захоронення останків убитих, загиблих від голоду і холоду воїнів у війнах 1912 — 1918 років; її будівництво було закінчено 1940 року, але вже 1949 року в день св. Сави Сербського безбожники її зруйнували. П’ятдесят років опісля, на тому ж самому місці, новий храм зазнає такої ж долі. Храм в Джаковіца був однією з найкрасивіших церковних споруд. Автори проекту — Любіша і Радомир Фолич. Найбільшим благодійником став Момчило Станоєвич.

Одразу після введення італійського контингенту KFOR місцеві албанські екстремісти осквернили храм, розташований у самому центрі міста. Цінна грецька мозаїка Святої Трійці над центральним порталом розбили на дрібні шматочки. Інтер’єр храму спалили, стіни обписали вульгарними малюнками. Врешті храм підірвали, попри прохання представників Сербської Церкви до KFOR не чіпати цю святиню.

26. Храм Святого Миколи (село Осояне).

Церкву Святого Миколи — «Миколяча» — стояла на луговому горбі в старовинному сербському селі Осояне біля річки Куявче. Місце Осояне згадується 1314 р. королем Мілутином у грамоті монастирю Баньська.

Храм Святого Миколи у селі Осояне зруйновано албанськими екстремістами у середині червня 1999 р.

27. Храм Святого Димитрія (село Сига).

Храм Святого Димитрія у сербському селі Сига, біля підніжжя гори Русолія, що за 7 км від м. Печ, відновлено 1937 р. на фундаменті старої церкви XIV ст., яка вважалася давнішою за монастир Дечані.

1941 р. албанці поруйнували храм. Повністю зруйнували в липні 1999 року, після введення італійського контингенту KFOR.

28. Храм Святого Ілії (село Жегра).

Церква Святого Ілії у селі Жегра, за 10 км на південь від міста Гнілане, біля підніжжя північної частини гірського масиву Скопська Чорногорія. Храм збудовано 1930 року на стародавньому фундаменті.

Після приходу американського контингенту KFOR місцеві албанці зруйнували і спалили храм. Дві будівлі, що належали церкві, спалили, а на кладовищі розбили хрести і пам’ятники. Сербів з села вигнали.

29. Храм Святих Цілителів Косьми і Даміана (село Новаке).

Храм відновлено 1991 р.

Після приходу німецького контингенту KFOR албанські екстремісти його розгромили і підпалили. Було кілька спроб висадити церкву. Могили біля храму зруйнували.

30. Храм Введення Пресвятої Богородиці (село Велике Крушево).

Храм збудували в 1980 — 1981 рр. на фундаменті церкви XIV століття. Перший храм споруджено на бажання сестри Стефана Дечанського. У підлозі храму збереглася мармурова надгробна плита з написом «Рабині Марені» другої половини XIV ст.

Після приходу італійського контингенту KFOR албанські екстремісти зламали і споганили стародавній, відреставрований храм у Крушево, а потім підпалили його. Вони викрали ієромонаха Стефана з сусіднього монастиря Будісавці, про його долю донині нічого не відомо.

31. Монастир Зочіште і храм Святих Косьми і Даміана (м. Ораховац).

Монастир Зочіште XIV ст. з часів незалежної держави Неманічей стояв за 5км на південний схід від м. Ораховац. У храмі були цінні фрески: зображення пророків, що належать до пам’яток монументального живопису XII — XIV ст. У монастирі зберігалося багато ікон, книг (зокрема Мінея із Зочіште XV ст.).

Після приходу німецького контингенту KFOR албанські екстремісти пограбували і зруйнували монастир, а у вересні 1999 року підірвали.

32. Храм Святої Трійці (село Грмово).

Це був новий приходський храм в селі Грмова, що за 4 км на захід від міста Вітіна.

Після приходу американського контингенту KFOR албанські екстремісти спалили храм, а потім повністю зруйнували його вибухівкою.

33. Храм Святого Миколи (селі Києво).

Однонефний храм XIV ст. стояв за 15 км на південний схід від Клини. Прибудований притвор розписаний в 1602 р. У храмі зберігалися три кадила XVII ст., дев’ять ікон другої половини XVI ст., зокрема ікона св. апостола Хоми з дуже рідкісним типом зображення в повний зріст і сценами з його життя, багато рукописних книг. Дзвіницю збудували в XIX ст.

Албанські екстремісти висадили церкву в липні 1999 року після приходу італійського контингенту KFOR. Церкву зруйнована вщент. На кладовищі розбили хрести і пам’ятники.

34. Храм Святого Євангеліста Марка (м. Клина).

Храм святого євангеліста Марка побудовано на фундаменті старої церкви «Свята Пречиста» — Введення Пресвятої Богородиці XVI ст. Від старої церкви збереглася плита святого престолу. Це місце згадується в грамотах Стефана Неманича Первовенчанного у 1200 — 1202 рр.

Албанські екстремісти висадили храм у червні 1999 р., після приходу італійського контингенту KFOR.

35. Храм Святого Миколая (с. Любіжда).

Храм — однонефний, з напівсферичним зводом і просторовим нартексом, — що поблизу м.Прізрен, збудовано в XVI ст., відновлено 1867 р. Розписав його художник з Галичини Василь Крстич, з відомої родини Даськалович-Джиновські з міста Дебар. Сюди було перенесено ікони зі зруйнованих ближніх церков. Серед них — ікони Благовіщення, Зустрічі Іоакима і Ганни (XVI ст.), а також Царську браму (XVI ст.). Були тут корогви з іконою Пресвятої Богородиці, дерев’яний потір, книги, триптихон, восьмисторонній клірос, інкрустований перламутром.

Після приходу німецького контингенту KFOR албанські екстремісти розграбували, зруйнували і підпалили храм. Приходський будинок пограбували і спалили.

36. Храм Святого Пророка Ілії (село Любіждарен).

Церква стояла в прізренському підгір’ї, за 4 км на північний схід від м. Прізрен. Її було відновлено 1979 р. на фундаменті XVI ст.

Албанські екстремісти церкву пограбували і підірвали після приходу німецького контингенту KFOR. Християнське кладовище сплюндрували.

37. Храм Святої Параскеви П’ятниці (село Добрчане).

Він був за 10 км на схід від м. Гнілане, на шляху до Косовської Каменіце. Побудований після Першої світової війни на фундаменті старої церкви.

Наприкінці червня 1999 року, після приходу американського контингенту KFOR, албанські екстремісти спалили церкву.

38. Храм Христа Рятівника.

Соборний храм св. Спаса (новий) в м. Пріштіна — однобанна будівля з вписаним хрестом. Такий тип храмової споруди з’являється на самому початку Середньовіччя, зокрема у Візантії. Автор проекту — Спасоє Крунич. На фундаменті стародавнього храму св. Спаса часів св. царя Лазаря у Пріштіне стоїть Пірінез-мечеть. У Пріштіне було 12 церков і монастирів. У XIV ст. у короля Мілутіна, Стефана Дечанського, деспота Стефана Лазаревича і Вука Бранковича були палаци в Пріштіне.

У зоні присутності англійського контингенту KFOR в Пріштіне албанські терористи у червні 1999 р спершу спробували підпалити храм. 1 серпня 1999 року вночі спрацювали два вибухові пристрої з чотирьох встановлених. Будівлю храму серйозно пошкоджено.

39. Храм Святого Пророка Ілії (село Смач).

Цю церкву, що за 10 км на північ від р. Прізрен, побудовано 1994 р. коштом Живко Джорджевича. Автор проекту — Милослав Лука.

Після приходу німецького контингенту KFOR албанські екстремісти в липні 1999 року підпалили, зруйнували і висадили в повітря інтер’єр храму. До речі, не всі вибухові пристрої спрацювали.

40. Храм Святого Василя Великого (село Горня Србіца).

Церкву Святого Василя Великого в селі Горня Србіца, що біля Прізрена, збудовано 1863 року, на південному горбі між вісьмома столітніми дубами, на руїнах старої церкви. Церква однонефна. Тут було зібрання ікон та книг XVII—XIX ст.

Албанські екстремісти після приходу німецького контингенту KFOR наприкінці червня 1999 р. спалили, а потім повністю зруйнували храм.

41. Храм Святої Параскеви П’ятниці (село Заскок).

Однобанний храм у південній частині Косовської улоговини, 3 км на південний захід від м. Урошевац, був побудований з білої цегли і каменю. У селі Заскок 1936 р. і в 1970—1973 рр. було виявлено залишки середньовічної церкви і некрополю X—XIV ст., кам’яну ікону XIV ст. і багато іншого.

Албанські екстремісти замінували і зруйнували храм на початку липня 1999 р., попри присутність американського контингенту KFOR.

42. Храм Святого Миколи (село Гатне).

Храм, що стояв у південній частині Косова поля, за 6 км на південь від Урошевац, 1984 р. було побудовано на старому фундаменті.

Албанські екстремісти пограбували церкву, а потім зруйнували і висадили в липні 1999 р., після приходу американського контингенту KFOR.

43. Храм Пресвятої Богородиці (Горне Неродімле).

Ця церква, збудована 1925 р. на залишках старої церкви з тією ж назвою Пресвятої Богородиці, стояла в долині під селом Горне Неродімле на невисокому горбі Главіца.

1982 року албанці увірвалися в храм і поглумилися над реліквіями. Наприкінці червня 1999 р., після приходу американського контингенту KFOR, вони повністю зруйнували храм.

44. Храм Святого Пророка Ілії (село Некодим).

Храм, що за 2 км на південний схід від м. Урошевац, було побудовано на старому фундаменті, а за реконструкції 1975 р. розширено.

Після приходу американського контингенту KFOR, на початку липня 1999 р., албанські екстремісти зруйнували і підпалили храм.

45. Храм Святих Апостолів Петра і Павла (село Таліновац).

Церква, що за 2 км на північ від р. Урошевац, була новою. На фундаменті старої церкви 1840 р. збудували мечеть.

Після приходу американського контингенту KFOR албанські екстремісти зруйнували і підпалили храм. На початку липня 1999 р. кладовище біля церкви сплюндрували.

46. Храм Святої Трійці (село Бабляк).

Храм був за 8 км на північ від м. Урошевац. Місцеві жителі стару церкву реконструювали, а 1996 р. побудували красиву дзвіницю.

Після приходу американського контингенту KFOR албанські екстремісти розгромили і спалили інтер’єр храму, а могили зруйнували.

47. Храм Святого Пророка Ілії (м. Качаник).

Церкву збудували 1929 р., вона вдало поєднує пропорції структури і вирішення фасадів монастирів Каленич і Грачаниця. У візерунку мурів красиво чергуються три ряди плінфи та тесаний камінь, їх доповнюють архівольти з вінцями. Кам’яний різьблений хрест на бані і хрест над порталом виконані у стилі моравської школи. Вражають чудесним різьбленням розетка й архівольти над входом. Патріарх Варнава в час, коли був митрополитом в Скоплє, подарував храму дзвін. Автор проекту — сербський архітектор першої половини XX ст. Мілан Коруновіч.

Про церкву в м. Качаник відомо, що її після приходу американського контингенту KFOR споганили албанські екстремісти. Інтер’єр храму розорили і спалили у липні 1999 р.

За матеріалами інтерне-видання «Православие.ру»