Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Тимошенко знову відкопала сокиру війни

Звинувачення, що прозвучали з вуст прем“єр-міністра України Юлії Тимошенко на адресу керівництва Національного банку України, призвели до збільшення відпливу депозитів у січні 2009 р. Про це повідомив в.о. голови НБУ Анатолій Шаповалов, виступаючи з доповіддю сьогодні, 26 січня, на позачерговому засіданні Верховної Ради України, передає УНІАН.

Він зазначив, що разом з наслідками світової фінансової кризи та її проявами в Україні, останні кілька місяців на діяльність НБУ і його здатність утримувати стабільність роботи банківської системи мали негативний вплив суб“єктивні чинники, зокрема, критичні заяви на адресу керівництва Нацбанку, зокрема, з вуст прем“єр-міністра.

«Не менше за кризу на діяльність Національного банку України впливають і суб`єктивні чинники. Весь цей час Національний банк України перебуває під пресом цинічних, образливих і безпідставних звинувачень, які звучать, зокрема, з вуст прем`єр-міністра України», — сказав Шаповалов.

За його словами, «було б півбіди, якби ці потоки бруду псували лише нервові клітини керівництва і працівників НБУ, тим паче, що жодне з цих звинувачень не підтверджується реальними фактами. Але в тому то й справа, що все це безпосередньо позначається на стабільності функціонування банківської системи, оскільки загострює негативні очікування в суспільстві і провокує нові хвилі відпливу депозитів з банків».

В. о. голови НБУ зазначив, що «після наклепницьких заяв прем`єр-міністра темпи відпливу депозитів з банківської системи в січні знову прискорилися, при тому, що в грудні нам вдалося значно уповільнити цей процес».

Також Шаповалов додав, що криза в Україні є, перш за все, економічною і тільки потім фінансовою.

«Хочу наголосити, що криза в Україні є, насамперед, економічною і вже потім фінансовою. Якщо у світовій економіці кризові явища зародилися у фінансовій сфері і тільки потім знайшли віддзеркалення в діяльності реального сектору економіки, то в Україні було усе з точністю навпаки», — сказав Шаповалов.

«Проведення економічної політики на принципах соціального популізму, затягування проведення структурних реформ, консервація неефективної податкової системи, безрозсудна бюджетна політика — ось основні причини формування макроекономічних дисбалансів і нагромадження кризового потенціалу. За значного стимулюванні споживання нічого не робилося для стимулювання інвестицій у виробництво, що неминуче призвело до значного погіршення зовнішньої позиції країни», — сказав він.

Шаповалов зазначив, що якщо в 2004 році Україна мала позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу на рівні 6,9 млрд дол, то за підсумками 2008 року вже негативний на рівні 12 млрд дол. Для фінансування такого зовнішнього дефіциту запозичувались значні кошти на зовнішніх ринках, що призвело до прискореного нагромадження зовнішнього боргу країни, обсяг якого перевищив 100 млрд дол. При цьому значна сума запозичень була використана неефективно.

«Урядом так і не були розроблені пріоритети інвестиційної політики і відповідні стимули, і як результат, замість спрямування одержаних ресурсів на інвестиційні цілі на розвиток нових і вдосконалення існуючих виробництв, значну частину коштів елементарно проїли, — наголосив Шаповалов. — В умовах обов`язкової соціалізації економічної політики, суттєвий обсяг коштів було направлено населенню, яке за дефіциту якісних товарів вітчизняного виробництва витратило їх на придбання товарів іноземного виробництва. При цьому це не могло тривати довго, оскільки борги треба сплачувати».

Таким чином, за словами Шаповалова в Україні йдеться, перш за все, про економічну кризу, що викликана неефективною економічною політикою влади.

«Світова фінансова криза стала лише каталізатором загострення тих негативних процесів, які впродовж великого проміжку часу нагромадилися в нашій економіці», — зазначив в.о. голови НБУ.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що прем“єр-міністр України Юлія Тимошенко обіцяє звернутись до міжнародних організацій, які розслідують «відмивання коштів», якщо Національний банк України терміново не стабілізує курс гривні.

Тимошенко наголосила, що дії НБУ можна розцінити «як банальний кримінальний злочин», по якому має бути відкрита кримінальна справа.

За словами прем’єра, їй стало відомо про те, що «все, що зв’язано сьогодні з падінням курсу гривні, це спеціальні спекулятивні операції, які плануються на валютному ринку України, організовуються за підтримки НБУ і деяких банків України».

За словами Тимошенко, уряду з великими труднощами вдалося отримати інформацію, яка у багатьох інших країнах є публічною.

Зокрема, вона повідомила, що з 1 жовтня цього року НБУ здійснює емісію — по суті, друк грошей. За інформацією прем’єра, на сьогодні обсяг такої емісії становить понад 40 млрд грн. «Ці емісійні гроші мусили прозоро, в абсолютно зрозумілий спосіб передаватись для комерційних банків, у тому числі і державних банків, для того, щоб покривати ці розриви і виплачувати людям депозити, які знаходяться сьогодні в банках», — сказала Тимошенко.

Водночас, за її даними, розподіл цих 40 млрд грн серед комерційних банків відбувався таким чином, що головні фінансові потоки були зосереджені в окремих банках, «які входили у систему побудови масштабних спекулятивних операцій з курсом гривні».

«Я можу назвати декілька банків, але на одному хочу зупинитись», — сказала вона.

Тимошенко зауважила, що з 40 млрд 275 млн грн певна сума мала бути направлена і на реальний сектор економіки, але майже одна п’ята частина грошей була спрямована на «банк-банкрут, який був викуплений за бросові гроші». Тимошенко зазначила, що це — банк «Надра».

За її даними, одна п’ята з 40 млрд грн направлялась у банк «Надра», і потім банк викупляв валюту за курсом Нацбанку, який завжди був нижчим за ринковий.

«Є ще декілька банків, які проводили подібні операції, по суті справи, банк, який був придбаний практично за 600 млн доларів, отримав фінансові ресурси, емітовані Національним банком, на суму 7 млрд 100 млн грн», — сказала Тимошенко і додала, що «відкат, а власне, хабарі, складав від 3% до 7% від загальної суми фінансів, яка виділялась Нацбанком окремому банку».

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com