Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Титан і криза

Під важкими ударами світової фінансової кризи вщент розбиваються економічні амбіції провідних світових держав, як карткові будиночки розсипаються стратегії та макроекономічні моделі розвитку, що здавалися ефективними. Уряди країн, що ще нещодавно вважалися локомотивами світової економіки, по черзі викидають білий прапор, визнаючи свою нездатність досягти раніше намічених економічних показників. Китай, навпаки, не тушується і навіть нарочито грає м’язами своєї промислової і фінансової потужності, заявляючи про здатність добитися в поточному році майже докризового зростання національного ВВП.

Поки дії китайської влади логічні і своєчасні. Є всі підстави передбачати, що, хоч як би здавалося парадоксальним, поточна безпрецедентна за масштабами та глибині криза — саме той стан, який необхідний сучасному Китаю. Є відчуття, що саме зараз, в умовах вимушеної переорієнтації з масованого експорту на точковий внутрішній вжиток, на тлі масштабних інфраструктурних будівництв та отримання доступу до світових джерел сировини і ресурсів, Китай готує плацдарм для рішучого ривка.

Використовуючи сучасний економічний колапс і розгубленість прямих конкурентів як точку опори, КНР кардинально змінить сучасний світовий економічний порядок.

На що витратять?
4 трлн юанів були розподілені таким чином:

— 1,5 трлн юанів ($220,59 млрд) — на будівництво залізниць, автомобільних магістралей, аеропортів і електроенергетичну систему в сільській і міській місцевостях;

— 1 трлн юанів ($147,06 млрд) — на відновлення районів, пострадавших від землетрусу;

— 370 млрд юанів ($54,41 млрд) — на будівництво житла в сільській місцевості і інфраструктури в міській місцевості;

— 210 млрд юанів ($30,88 млрд) — капіталовкладення в енергозбереження з метою захисту довкілля;

— 400 млрд юанів ($58,82 млрд) — на будівництво житла для малозабезпечених верств населення;

— 370 млрд юанів ($54,41 млрд) — на інноваційні методи структурного коректування економіки країни;

— 150 млрд юанів ($22,06 млрд) — на охорону здоров’я, освіту і культуру.

Передбачається збіль­шення ставки повернення податку на експортну вартість кольорових телевізорів, їх комплектуючих і кабелів до 17%, до 16% — на одяг і текстильну продукцію, до 13% — на ряд хімічних продуктів (наприклад, Na3AlF6), парфюмерію, продукцію з шкіри, стекла, кераміки, стали і кольорових металів, до 11% — на ряд пластикових, дерев’яних і скляних продуктів.

У діях китайської влади імпонує рішучість і послідовність. Китай не піддався загальній істерії і паніці і не став розводити сентименти з приводу економічних труднощів, що виникли. Таких як, наприклад, зниження експорту. Піднебесна за гарячими слідами відреагувала на глобальний економічний виклик конкретною програмою дій.

Нагадаємо, в кінці минулого року Державна Рада КНР обнародувала план економічного стимулювання країни. Він передбачає державну під­тримку ряду галузей промисловості на досить зна­чні суми. Перший етап програми, оголошений в кінці минулого року, передбачає витрати у розмірі 4 трлн юанів (приблизно $588 млрд.), з яких 100 млрд. ($14,7 млрд.) було витрачено в четвертому кварталі 2008 року. В ході другого етапу програми економічних стимул-реакцій, схваленого китайським керівництвом в лютому 2009-го, планується інвестувати 130 млрд. юанів ($19 млрд.). Кошти, еквівалентні п’ятій частині ВВП Китаю за минулий рік, будуть виділені з жовтня 2009 року до кінця 2010-го. Дотації підуть на зниження податків, поліпшення умов кредиту, розвиток сільської інфраструктури і інші заходи заохочення виробників.

Благо гроші у китайців є. За минулий рік золотовалютні резерви Китаю виросли на третину — до без малого $2 трлн. По цьому показнику Китай упевнено займає перше місце в світі. Услід йдуть Японія (близько $1 трлн) і Росія (близько $600 млрд.).

Більшість китайських експертів ініціативу головного в Китаї антикризового менеджера — держави — підтримують. Вони чекають прориву відразу по декількох напрямах. Ось декілька прикладів.

Науковий співробітник Академії макроекономічних досліджень Національної комісії з розвитку і реформ КНР Ма Сяохе упевнений, що фінансові вливання в китайську економіку забезпечать КНР додатково один відсоток економічного зростання щорік.

Ю Гоцзян, професор Інституту інвестиційного розвитку Національної комісії з розвитку і реформ КНР, прогнозує зростання китайського ВВП завдяки крокам, зробленим урядом, в третьому і четвертому кварталах поточного року на 9,6 і 10,5% відповідно.

Державні дотації підтримають будівельну галузь, розвиток якої у свою чергу простимулює зростання продажів побутової техніки, говорить Ден Байси, науковий співробітник одного з найбільших інтернет-ринків в області b2b Huicong Network.

Зокрема, за підрахунками експерта, китайські виробники промислових кондиціонерів до кінця 2010 року зароблять мінімум $2 млрд.

Заступник директора Міністерства промисловості Національної комісії з розвитку і реформ КНР Сюн Білін вважає, що урядові заходи дозволять виробникам цементу значно поліпшити свої економічні показники. Наприклад, планується, що на будівництво залізниць в Китаї може знадобитися близько 126 млн т цементу. На відновлення територій, що попали в зону лиха при землетрусі, в найближчі два роки — не менше 84 млн т цементу. В сукупності в поточному році, як вважає Сюн Білін, попит на цей будівельний матеріал складе близько 1,54 млрд т, що на 140 млн т більше, ніж в 2008-м.

Юй Хаолань, керівник відділу продажів однієї з найбільших китайських сталеливарних компаній Panzhihua Steel & Iron Group, відзначає значне збільшення кількості замовлень з грудня минулого року. Причому ця сприятлива тенденція для китайських сталеварів зберігається і зараз, додає він. «Відновлення районів, що постраждали від землетрусу, інтенсивний розвиток виробництва крупних автомобільних компаній, будівництво нових залізниць — все це значно сприяє підвищенню попиту на нашу продукцію», — розповів пан Хаолань.

Тим часом, за підрахунками брокерської компанії Hong Yuan Securities, очікується, що в 2009 році попит на сталь для будівництва залізниць в країні складе порядка 21 млн т (це на 9 млн т більше, ніж в 2008 році).

Для війни зі світовою кризою Китай відрядив весь свій арсенал економічних засобів, не обмежившись лише фінансовою допомогою своїм підприємствам.

Наприклад, в рамках китайського антикризового плану передбачається усунути відсталі виробничі потужності в різних галузях. Лише один приклад: прийнято рішення скоротити виробництво неекономічних холодильників на 30 млн протягом 2009–2011 років.

Ще однією «секретною зброєю» китайського уряду стала політика лібералізації податків.

Прийняте 27 березня Мінфіном Китаю спільно з Міністерством по податках і зборах КНР Положення про підвищення ставки повернення експортного податку з квітня 2009 року збільшує ставку повернення експортного податку для електроніки, кольорового металу, текстильної, сталеливарної, нафтохімічної продукції (всього для 3802 найменувань промислових товарів).

На окрему увагу заслуговує кредитна політика в КНР в кризисний період. Китайський уряд чітко усвідомлює, що зниження купівельної здатності в країні загрожує проблемами надвиробництва. Тому не ховає кредити за сім’ю замками, а робить їх доступними.

Не випадково в пер­шій чверті 2009-го загальний розмір юаневых кредитів збільшився на $673,53 млрд (це на цілих $477,94 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року). Зокрема, об’єм кредитів, виданих на придбання побутової техніки, склав $62,1 млрд (показник виріс на $26,72 млрд).

Попри те що із запланованого для боротьби з кризою об’єму фінансових вливань в китайську економіку витрачена лише мізерна частина, Піднебесна вже рапортує про перші досягнення антикризової політики.

За даними Міністерства промисловості і інформатизації КНР, в січні-квітні поточного року додана вартість продукції сировинної промисловості Китаю піднялася на 5,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У квітні зростання склало 7%.

Відмічена тенденція зростання і в будівельній індустрії. За перші чотири місяці 2009-го китайські компанії виробили на 13% більше цементу, чим за аналогічний період роком раніше. При цьому в порівнянні з минулим роком темпи зростання виробництва в галузі прискорилися на 3,1%. Так, починаючи з четвертого кварталу 2008 року до кінця квітня 2009 року в Китаї було завершено будівництво 214 000 будинків, квартири в яких доступні за ціною навіть малозабезпеченим китайцям. За цей же період було почато будівництво 650 000 подібних будівель, а також побудовано близько 20 000 км. сільських доріг, 254 електростанції, реалізовано приблизно 450 проектів по водопостачанню (внаслідок чого про цю проблему змогли забути 14,6 млн чоловік). Крім того, в квітні на 3,1% в порівнянні з тим же періодом минулого року виросло виробництво листового скла.

З кінця минулого року було прискорено будівництво залізниць між Харбіном і Далянем, Уханем і Гуанчжоу, Наньніном і Гуанчжоу. За цей же період з’явилося 445 км. автомобільних магістралей.

З січня по квітень додана вартість продукції підприємств по виробництву споживчих товарів виросла на 8%. Зокрема, в березні і квітні приріст склав 9,8 і 9,2% відповідно.

У першому кварталі 2009 року в китайських селах було продано 2,7 млн одиниць побутової техніки. У тому числі в березні реалізовано 1,49 млн одиниць даної продукції (на $329,4 млн), що на 70% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. В цілому китайські виробники запрацювали на продажах селянам більше $588 млн.

Криза не перешкодила угамувати і китайську спрагу. У першому кварталі поточного року обсяг виробництва безалкогольних напоїв в країні склав 15,167 млн т. Показник виріс на 15% в порівнянні з тим же періодом 2008 років. У тому числі об’єм вирощених фруктів і вироблених овочевих соків і напоїв збільшився на 33,3%, це 2,74 млн т. Випуск упаковки для питної води за цей же період склав 5,96 млн т (показник піднявся на 22,6%).

У першому кварталі 2009-го дохід китайських комп’ютерників від продажу програмного забезпечення склав більше $28 млрд, збільшившись на 24% в порівнянні з показниками аналогічного періоду попереднього року.

У тому числі дохід від виробництва програмних продуктів склав $9,9 млрд, збільшившись на 25,8%, дохід від послуг з програмування — $5,13 млрд, збільшившись на 29,7%.

Людська цивілізація назавжди розпрощалася із спадщиною колоніалізму, часи геополітичних баталій за економічні зони впливу в світі безповоротньо пішли в минуле, намагаються приспати нашу пильність недалекоглядні аналітики. Китайська зовнішня політика переконує в зворотному: розподіл ролей в системі координат «метрополії — колонії» продовжується, лише ось світ все помітніше забарвлюється в китайські тони. А сам «китайський неоколоніалізм» все виразніше набуває рис ще однієї антикризової стратегії керівництва Китайської Народної Республіки.

Китай і низка інших країн, що відчувають нестачу земель під сільгоспугіддя (Південна Корея, Японія, Саудівська Аравія і ОАЄ), став купувати їх за кордоном. На думку глави Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Жака Діуфа, фактично йдеться про новій формі «неоколоніалізму».

За останніх пару років китайські компанії зробили декілька земельних операцій, викупивши права оренди і придбавши у власність землі в Африці, Центральній Азії, Пів­денній Америці, Південно-східній Азії і Бірмі. Причому всі землі — для сільськогосподарської діяльності. Очікується, що в довгостроковій перспективі урожай з цих земель забезпечуватиме продуктами населення країни і експортуватися в інші регіони. У Росії Китай вже купив і освоїв 80 400 га сільськогосподарських земель (загальна ціна операції — $21,4 млн).

Втім, покупки Китаю за кордоном не обмежуються лише сільгоспугіддями. КНР інвестувала $70 млн в реактивацію копальні залізняку з підтвердженими запасами в 14,7 млрд т у Венесуелі. Гірничорудна сировина, яка тут добуватиметься, призначена для експорту в КНР.

Сповна сировинний підтекст має і широко пропагована китайсько-африканська «дружба». Китайці почали «обходити» багаті мінеральними ресурсами африканські країни з середини 90-х. Останніми роками Китай все інтенсивніше розвиває торгівлю з ними, надає їм безпроцентні позики і навіть будує дороги від копалень до морських портів.

В обмін на це Китай охоче набуває лісу в Республіці Конго, залізняк в Південній Африці, кобальт і мідь — в Замбії, нафта — в Анголі.

«Зростаючі інвестиції Китаю в сировинний сектор Африки викликає у нас обґрунтоване занепокоєння», — раніше заявив прес-секретар австралійсько-британського концерну Rio Tinto (друга за величиною в світі транснаціональна гірничорудна група) Нік Коббан, виражаючи загальний настрій лідерів світових держав і керівників транснаціональних компаній.

Проте саме подібна зовнішньополітична активність гарантує Китаю енергетичну безпеку, формує базу для активного економічного розвитку, дає упевненість в завтрашньому дні.

Таким чином, діючи рішуче і послідовно по всіх напрямах, Китай готується увійти до кризисного часу в статусі ще однієї наддержави.

 

 

За матеріалами ділового видання «Вісник Китаю»

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com