ЄДИНИЙ ТЕСТ НА ПОТЕНЦІЮ — ЕКОНОМІЧНИЙ

Ані призначення в Адміністрації, прокуратурі, силових структурах, ані спекуляції на мовних, історичних, натівських темах, а лише економічні кроки продемонструють СПРОМОЖНІСТЬ нової старої влади. Показна «рішучість», з якою новий президент почав видавати укази, розрахована, поки що, на те, щоб справити враження на виборців. Перейменування канцелярії глави держави та призначення її головних канцеляристів і канцеляристок, створення, один за одним, комітетів при президентові (на фоні «скорочення витрат і урізання зарплат»), указ про боротьбу з бідністю (ніби її можна побороти указом чи наказом), який дуже нагадує передвиборче «рішення» прем’єра-кандидата про кінець кризи з 1 березня…

Поки що, все дуже схоже на стиль роботи двох урядів нині обраного президента — показне покращення за рахунок боргів, розпродажу держмайна, легких мильних кредитів та вміло підтасованих статистичних даних, за якими Україна виглядала державою найбільш динамічного розвитку в світі. Такими методами можна побороти не лише бідних, а й багатих…

Якщо «рішучість» зведеться лише до показухи і реваншизму (у мовних, історичних, культурних, натівських питаннях) — гріш ціна такій команді.

Що ж насправді може довести бажання і вміння нової старої влади попрацювати, врешті, для людей, то це не лише економічні призначення, а економічні дії в інтересах всієї держави, а не лише своїх бізнес-груп. Тому, вважаю, оцінити потенціал «команди професіоналів» можна буде за такими трьома групами критеріїв:

Економічні призначення, які залежать від президента країни, а саме:

- голови Нацбанку замість одного з «героїв» фінансової кризи Стельмаха;

- прем’єр-міністра України — замість іншого «героя» тотальної економічної кризи Тимошенко. Кого запропонує президент — «реформатора», «консерватора» чи «вірного слугу»;

- голів обласних і районних адміністрацій. За яким принципом будуть пропонуватися кандидатури: «вірних слуг» чи ефективних управлінців.

Принципи економічної політики, якими буде керуватись влада, а саме:

- методологія проведення державної економічної політики — з чого розпочне і за якими принципами нова стара влада поведе економічну політику, бо наразі «Указ про боротьбу з бідністю», з економічної точки зору, виглядає для фахівців не просто смішно, а якось насмішливо;

- бюджет-2010 — чи стане він, вчергове, «бюджетом дерибану», чи дійсно «бюджетом реформ», та чи спроможеться влада створити і прийняти прогресивні податковий та бюджетний Кодекси;

- грошово-кредитна і курсова політика — якими будуть сфери гарантованого урядом та пільгового кредитування, а також курс гривні — це особливий тест на справжність, чи буде він формуватись лише в інтересах експортерів — на девальвацію, чи в інтересах всієї економічної системи — на зміцнення;

- інвестиційна політика — чи відбудеться реальне спрощення інвестиційних умов і процедур та якими будуть сфери стимулювання інвестиційних потоків;

- розвиток Програми з організації ЄВРО-2012 — чи буде наведено лад в організаційній неорганізованості української частини Чемпіонату, а також те, чи зможе влада перетворити цей форум на потужний стимулятор виробничого, туристичного та іміджевого прогресу України.

Зовнішньоекономічні пріоритети, які обере політичне керівництво держави, а саме:

- політика щодо експортноорієнтованих галузей — чи будуть вони підтримуватись лише девальвацією гривні, на шкоду решти економіки, чи активізацією зовнішньоекономічної діяльності міністерств, української дипломатії та залученням організованої української діаспори;

- структура і обсяги імпортних закупівель — чи буде влада знижувати імпортозалежність України, диференціювати енергетичні потоки, ліквідовувати безбожне імпортозаміщення, та чи знайде розумний компроміс між імпортом та вітчизняним товаровиробництвом;

- пріоритети зовнішньоекономічної співпраці — де влада буде бачити головні перспективи зовнішньої ділової співпраці — ринки і партнери розвинутих європейського, американського, швидкозростаючих азійського, арабського регіонів чи «родних» і, водночас, вічно відсталих і бідних ринків «країн СНД» із застарілими технологіями і непрогнозованою заполітизованістю.

Отже: гривня — девальвація чи зміцнення, бюджет — дерибану чи реформ, нова пара — податковий і бюджетний Кодекси, та експортно-імпортні пріоритети покажуть реальну СПРОМОЖНІСТЬ нової старої влади.

Думаю, нам вже досить показухи, шоу та імітації турботи про народ — час не ефектності, а ефективності, при чому для нової старої влади — дуже короткий час для доведення своєї економічної, а значить і політичної, потенції.

Андрій Новак,
кандидат екон. наук, для УП