Що твориться у єврейському царстві?

До редакції надійшов лист з Дніпропетровської області від пенсіонера, члена Дніпропетровської єврейської громади Бориса Дроздова. У ньому наводиться заява на ім’я Генерального прокурора України щодо стану справ у єврейських організаціях. Наводимо його зміст.

«Я член Дніпропетровської єврейської громади (ДЄГ), а з 1998 р. член Дніпропетровської єврейської релігійної громади (ДЄРГ). Коли я стикався з життям та діяльністю єврейських організацій, у мене виникали питання і критичні зауваження, які я направляв керівництву ДЄРГ та керівникам інших єврейських організацій. Значну частину моїх звернень адресовано головному рабину Дніпропетровська та області Ш.Камі­нецькому. Я думав, що ця людина, яка є за своїм статусом духовним лідером євреїв, здатна усунути вади, про які я повідо­м­ляв. Однак згодом я впевнився, що основні якості керівників ДЄРГ, разом з рабином Каминецьким, — це лицемірство, брехня та відверте хамство щодо рядових членів ДЄРГ. Я звертався до керівників та у секретаріат ДЄРГ з проханням провести зібрання членів релігійної громади та переобрати керівництво. Однак жодної реакції на мої заяви.

19.01.2007 я звернувся із заявою до обласної ради, до мера міста, до міської прокуратури та міліції. Я просив навести лад у єврейській громаді та взяти під державний кон­троль діяльність єврейської похоронної бригади «Хевер кашид». Під керівництвом керуючого справами ДЄРГ лікаря А.Фрід­кіса ця бригада перетворилася на групу аферистів, які під виглядом похоронів за єврейським обрядом беруть гроші з родичів покійних. Додаткові матеріали на підтвердження моєї заяви щодо похоронної бригади я надав Генеральній прокуратурі (20.01.2007). З органів місцевого самоврядування міста та області отримував відписки, які зводяться до витягу із Закону «Про свободу совісті та релігійних організацій». Мені відповіли, що, відповідно до статті 5 цього Закону, «держава не вмішується у діяльність релігійних організацій, яка здійснюється у рамках закону».

Міська прокуратура переадресувала мою заяву до прокуратури Бабушкинського району Дніпропетровська, а звідти — до Бабушкинської райради з проханням перевірити та прийняти міри. 12.03.2007 голова Бабушкинської райради надіслав мені відповідь. Замість перевірити факти та прийняти міри у цій відповіді наведено витяги із Закону «Про свободу совісті та релігійних організацій» та зроблено висновок: порушень законодавства не знайдено.

Судячи з відповідей органів місцевого самоврядування, всі ті неподобства у ДЄРГ здійснюються у рамках закону. У рамках закону здійснює захоронення група аферистів, якою керує Фрідкіс, під назвою «Хевер кашид». Посадовці, яким адресовані мої заяви та які підписують такі відповіді, ганьблять Українську державу.

26.03.2007 я направив заяву прокурору Дніпропетровської області, де повідомляв про факт порушення керівництвом ДЄРГ ст. 3 Закону «Про свободу совісті та релігійних організацій» та просив прокуратуру, відповідно до ст.16 цього Закону, прийняти міри для припинення діяльності ДЄРГ. Мою заяву, відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», було направлено до прокуратури Бабушкинського району (06.04.2007). Замість перевірки фактів та прийняття мір прокуратура Бабушкинського району займається казуїстикою, цитуючи витяги з різних законів».

Дісталося пану Борису і від керівника «Хевер кашид» А.Фрідкіса. Його заяву на ім’я головного рабина міста та області Каминецького пан Фрідкіс розірвав на очах прихожан синагоги, пригрозивши здати того, хто її написав, у божевільню.