ГОПАК — не просто танець

(Початок у попередньому числі газети)

Гопакiвцi — Лицарi Любовi! Славте Бога i молiть, щоб дав розумiння почуттiв. Коли зайди i чужинцi панують на вашiй землi, а ви, любовi пе­ре­повненi, покiрно служите їм, шукаючи виправдання своєму нiкчемному iсну­ванню, брудом обливаєте своїх братiв, ви чините Зло. Бо не може бути Українець — ваш брат по кровi — гiршим за чужинця, зайду чи злочинця. Жоден чужинець не буде любити ваших Батьків так, як ви. Жоден зайда не зможе любити вашу Батькiвщину так, як любите її ви, так як любить її ваш брат по кровi. Всечасно перебуваючи в молитвi, ви збагнете, де знаходиться межа мiж Лю­бов’ю i Зрадою. Учiться му­дростi. Навчайте свiй народ, аби наша правда запанувала в нашiй хатi.

Гопакiвцi — Лицарi Радостi! Щомитi перебуваючи з Богом, ви усвiдо­млю­єте, що радiсть є там, де є Лад, там, де панує Правда. Бути правдивим — насправдi означає бути вiдважним. Тiльки належно вишколений i вихований на Божому Законi може бути вiдважним посправжньому, бо у здоровому тiлi — здоровий дух i здорове розумiння Ладу. Радiсть є там, де Рада вiдбувається в радостi. Злагода є там, де є спiльне розумiння потреб рiдного народу.

Гопакiвцi! Сила духу народжується там, де є перешкоди. Там, де сила вимiрює силу. Тисячолiтня боротьба нашого народу за свої права, за вольную волю була послана нам з небес як випробування та, одночасно, покарання за те, що розповсюдили ми по свiту розумiння Бога, вiру в Бога, дали недостойним великi знання, але не змогли впорядкувати життя, зберегти Лад в свiтi. Не зумiли возвеличити Право, як Закон Буття, за що отримали кару Господню.

На порозi третього ти­сячолiття ми вистраждали за грiхи i отримали з Волi Божої незалежнiсть своєї Батькiвщини. Щоби зберегти Україну i не повторювати помилок минулого, ми повиннi плекати три фактори сили: духу, розуму, тiла. Гаслами нашими мають стати: «Немає сили — немає лицаря», «Сильних поважають — слабих добивають», «Сила — сестра перемоги», «Сла­бiсть — подруга злиднiв».

Сила духу керує силою розуму. Сила розуму керує силою тiла. Без сили духу, розуму i тіла неможлива перемога в бою. Гопакiвцi, сприймайте життя, як поле бою. Викорчовуйте бур’ян злодiйства, шахрайства, лихварства та грабунку з рiдної землi. Всечасно у молитвах гартуйте свiй дух. Розвивайте розум i вдосконалюйте тiло. Любiть покору i послух у служінні своєму народовi. Знайте: сила там, де є сильне бажання жити достойно. Там, де є потужне бажання розбудовувати могутню Українську Державу.

Гопакiвцi! Будьте сильними. Тiльки сильні люди вмiють самi в собi тамувати незгоди. Сильнi з гiднiстю зборюють труднощi i нiкому нiколи не скаржаться. Знайте: сила України буде тiльки тодi потужною, коли ви утихомирите ворогiв нашого народу. Навчите чужинцiв коритися нашим законам, нашiй українськiй правдi.

Гопакiвцi! Утверджуйтеся у життi так, щоби з кожною перемогою сила ваша могутнiшала, здобутки вашi славнiшали, життя ваше багатшало.

Вiдроджене мною козацьке лицарське мистецтво — Бойовий Гопак — гармонiйно розвиває три фактори сили. Передбачає поступовi змiни свiдо­мостi. Пiдводить до розу­мiн­ня особливостi сутi i призначення лицаря. Збагачує людину знаннями Істини, вчить боротися з силами Зла i Темряви, а натомiсть утверджувати всепереможнiсть Свiтла, Правди, Добра i Любовi.

Основою лицарського вишколу через Бойовий Гопак є постiйна духовна практика, що простежується у змiнах свiдомостi залежно від рiвнiв май­стер­ностi Гопакiвця.

«Жовтяк» — це той, що побачив промінь свiтла у темрявi; усвiдомив, живучи в хаосi, що є життєтворяще свiтло Творця; визначився i прямує до променя свiтла, щоби зачерпнути з джерела iстини Божественну мудрiсть та стати на шлях Лицаря Святої Борнi, Захисника Правди, Добра i Любовi.

«Сокiл» — це той, що увiйшов у потiк свiтла i зачерпнув з джерела iстини Божественну мудрiсть; усвiдомив нiкчемнiсть буття демонiв; пiзнав велич райського життя; визначився i став на шлях Святої Борнi.

«Яструб» — це той, що побачив витоки світла i пiшов йому назустрiч. Став сповненим бажання очиститися, пiзнати Божу науку, просвiтлити свiй розум. Визначився i став на шлях Лицаря Святої Борнi.

«Джура» — це той, що iде назустрiч свiтлу, свi­домо знищуючи всi свої огрiхи i недолiки; прагне, долаючи опiр променiв свiтла, спалити все негативне, набуте пiд час життя в хаосi. Визначився i став на шлях Лицаря Свiтла.

«Козак» — це той, що став перед Свiтлом Творця, цiлком очистив свої тiло i розум; прагне очистити душу, спалити в глибинi душi сумнiви. Визначився i пiшов по шляху Лицаря Свiтла.

«Характерник» — це той, що увiйшов в Свiтло Творця, спалює сумнiви i кармiчнi грiхи, прагне наповнитися творчою наснагою. Визначився i вiдва­жно пiшов на прю iз силами темряви, ведучи за собою вiйсько лицарiв Свiтла, Правди, Добра i Любовi.

«Волхв» — це той, що, очистившись, наповнився творчою наснагою Творця i сонячними променями спускається на Землю, щоби сіяти серед людей зерна Божественної iстини, множити Добро, розливати довкола себе благодать, наповнювати серця людей Любов’ю, Жаданням творити Лад i утверджувати над усе Закон Буття.

Гопакiвцi! Я закликаю вас до боротьби iз своїми недолiками та вадами. Зборюйте все, що заважає стати вам кращими, досконалiшими, сильнi­шими та розумнiшими. Станьте надлюдьми.

Українцi лицарського духу! Я закликаю вас до працi над собою, до вишколу для ведення Священної Борнi. Я закликаю вас вiдкинути порожнi балачки i припинити чвари, а стати тими, чий погляд завжди шукає ворогiв нашої Батькiвщини. Хай вашим життям i працею буде боротьба за утвердження Самостiйної Соборної Української Держави. Знайте: смiливiсть, хоробрiсть, вiдважнiсть, мужнiсть i боротьба здiйснили бiльше добрих i великих справ, нiж гасла i промови на мi­тингах. Не слова, а дiяння! Не помiркованiсть, а хо­робрiсть були головними чинниками здобуття свободи. Хай ваша любов до Неньки-України стане любов’ю до вашої найвищої мрiї, а цiєю найвищою мрією хай буде думка про могутню Українську Державу. Хай потуги вашi у вишколi i боротьбi будуть освяченi Всевишнiм, бо Свята Справа за нами, бо вiдповiдальнi ми перед грядущими поколiннями.

Свiтогляд гопакiвця в побутi.

Могутнє лицарство є гарантом незалежностi Української Держави. У добу воєнних лихоліть лицарi мають безлiч можливостей реалізувати свої бойовi здiбностi. А як має жити воїн у часи примирення? Як йому реалi­зувати свої здiбностi в часи затишшя? Як вишколеному тiлу уникнути кримi­нальних вчинкiв? Цi та подібні питання упродовж тисячолiть хвилювали ведунiв народу. Сьо­годнi ми можемо завдячувати величним мудрецям минувшини за те, що виробили цiлiсну систему дру­жнього спiвiснування рiз­них станiв. Вiдголоски цiєї системи залишились у стародавнiх звичаях i обрядах. З правiку воїни управляли суспiльством. Крім вiйська, Держава завжди створювала служби, в яких працювали воїни. Сьо­годнi гопаків ці мають прекраснi можливостi ре­алiзувати свою лицар­ську суть, працюючи в правоохоронних органах, на митницi, в податковiй мiлiцiї чи адмiнiстрацiї. Свою безкомпромiснiсть i любов до України гопакiвцi можуть реалiзувати, працюючи в службi безпеки України. Свою хоробрiсть i мужнiсть лицарi Гопака можуть проявити, працюючи у мiнiстерствi надзвичайних ситуацiй. Особливо обдарованi гопакiвцi зобов’язанi працювати в законодавчiй та вико­навчiй владi. Своєю жертовною працею на благо України гопакiвцi достойно реалiзують свою лицарську суть.

В давнину майже всi дохристиянськi свята (великоднi, купальськi, коляди, колодiя i т. д.) супроводжувалися iграми, забавами i танцями, якi мiстили в собi безлiч бойових рухiв. Кожен юнак чи юнка могли без шкоди для інших продемонструвати той чи iнший бойовий елемент. Прояв бойових здiбностей завжди мав iгрово-розважальний характер. Навiть змаги навкулачки ставили головною метою не поразку i калiцтво суперника, а забаву стусанами. Тому у побутових змагах навкулачки переважала iгрово-розважальна форма. Сьогоднi юні гопакiвцi можуть максимально проявити свою лицарську суть на фестивалях чи змаганнях iз Бойового Гопака. Талановитi та смiливi гопакiвцi мають чудову нагоду захищати честь свого народу та поширювати славу про українське бойове мистецтво на між стильових змагах. Здiбнi можуть учитися i ставати учителями Бойового Гопака. Для вирiшення серйозних незгод у дохристиянськiй Русi-Українi iснував суд поєдинку або, як його ще називали, суд совiстi. Cьо­годнi в Українi гопакiвцi мають бути законопослушними громадянами, бо за законами живуть по­ряднi люди, а банда та злодюги живуть «по поня­тiям».

У наших предкiв була глибоко вкорiнена в свi­домостi вiра у всепе­ремож­нiсть Правди. Із тих стародавнiх часiв до нас дiйшли прислiв’я: «Якщо чуєш в собi правду, ти незборимий», «За праве дiло бий смiло», «Хто по правдi жиє, тому Бог дає», «Правда кривду переважить», «Що правда, то не грiх», «Правда очi коле», «Той дає раду, хто знає правду», «Буде правда, буде рада», «Добра тая рада, де щирая правда». Коли запанує наша правда в нашiй хатi. Коли українська правда захистить український народ на його рiднiй землi. Коли злодiй i зайда будуть знати своє мiсце, тодi Україна стане найбагатшою, а її народ — най­ща­сливiшим на планетi.

Останнiх кiльканадцять столiть наша Вiтчизна була позбавлена ворогами сво­єї державностi. Рiзнi зайди топтали нашу землю i, звісно ж, чинили без­лiч злочинiв. Зараз ми маємо Україну. Ми зобо­в’язанi робити все, що зробить наше життя кращим. Ми мусимо виконати заповiти наших предкiв i виконати мрiї українських Героїв так, щоби нашi внуки пишалися нами.

Живучи в неволi, наш народ славився працелюб­нiстю i терпимiстю. Зараз шокований розгулом злодюг, наш народ розгубився i втрачає вiру в майбуття. Гопакiвцi всiма силами зобов’язанi укрiпити вiру народу в щасливе майбутнє. Зробити все, щоб наш трудолюбивий люд зберiг свою землю. Запрацював на нiй i гнав подалi вiд себе посiпакiв, якi хочуть за безцiнь скупити нашу землю.

Сьогоднi злодюги i манкурти, захопившись здирництвом, частенько втрачають совiсть. Довго терпить наш народ, але терпець може увiрватися, i тодi здiйсняться слова Пророка — Шевченка: «І потече кров ворожа у синє море.». І запануємо ми, браття, у своїй сторонцi, а вороги нашi згинуть, як роса на сонцi.

Нинiшнi яничари кажуть: «Не iдеалiзуйте минувшину». Можу вiдпо­вiдально заявити, що нiхто iз порядних українцiв наклепiв не любить. Та пра­вди нiде дiти. Бувало в нашiй iсторiї, коли село йшло на село або одна частина села проти iншої. Вiдбувалися кривавi побоїща, якi часто закiнчувалися смертю, погромами, iнодi вони переходили у все­народнi повстання на зразок Хмельниччини, Колiївщини, Гопакiвщини, Гайдамаччини. Мене завжди цiкавили питання кривавих побоїщ мiж односельчанами i тому багато часу довелось посвятити виявленню їх мотивiв. Із розповiдей свого дiдуся довiдався, що найчастiше рiзанина була спровокована всілякими зайдами. Народ-загарбник на нашiй землi завжди почував се­бе ущербним. Аби якось виправдати своє пiдступне проживання, зайди шукали опори серед мiсцевого населення, але коли їм це не вдавалося, тодi в хiд йшли наклепи, пiдлiсть, злодiйство, а згодом i си­ловi аргументи, до яких частенько залучались вiй­ська агресора.

Правдолюбна українська душа не могла змиритись iз пiдлiстю i брехнею, тому народ повставав i у кривавих битвах знищував поряд iз окупантами яничарiв, лихварiв, шахраїв, злодiїв i т. п.

Зараз робляться спроби надати місцевим побоїщам забарвлення нацiональних воєн. Досвiд моїх дiдiв, батькiв i особистий дає мені право стверджувати, що українцi в усi часи жили мiж собою, як родина. Недарма ж в народi побутувало при­слi­в’я: «У ля­хiв — пани, на Москвi — рєб’ята, а у нас — брати». Якщо колись i траплялись непорозумiння, суперечки чи незгоди, то суперники доходили до спільної думки без братовбивчих вiйн, бо завжди в пам’ятi поставала мудра думка: ми в неволi, довкола нас безлiч ворогiв, треба шанувати себе для достойних битв за волю Батькiвщини.

Сьогоднi поняттю «Во­їн» надають негативного забарвлення. Одних називають рекетирами, других — дурнями, мовляв, розумнi не служать. Іншi «воїни» рабують на панiв, «гордо» називаючи себе охоронцями чи сторожами.

Позитивний воїн ЗМІ висмiюється. На телеба­ченнi показують спецна­зiвцiв, якi у третьому тися­чолiттi харчуються живими жабами i щосили розбивають на своїй головi цеглу або порожню пляшку. Гумористи витирають ноги та знущаються над правоохоронцями. За те банди i бригади, вори i пацани, рекетири i грабiжники подаються як дивакуватi, романтичнi, а в принципi непоганi люди. Фахiвцi шоу-бiзнесу допрацювалися до того, що стверджують нiбито статевим збоченцем краще бути, нiж справжнiм чоловiком.

Гопакiвцi мають Школу i своє, здорове, середовище. Мають розумiння шляху воїна, його сутi i призначення. Твердо i впевнено йдуть до поставленої мети.

Гопакiвцi знають, що воїни у побутi повиннi навчитись використовувати закон для боротьби iз ворогами Вiтчизни. Якщо ж закон витворений зайдами i обмежує права українцiв, його потрiбно змiнити, бо у «своїй хатi — своя правда i воля святая».

Вої Гопака, озброєнi величними знаннями, по­виннi обiймати провiднi посади в усiх станах сус­пiльства i на всiх рiвнях зобов’язанi боротись за торжество Правди i Спра­ведливостi. Утверджувати прадавнє гасло: «Наша правда на лезi шаблi». Хай буде так!

Чоловiк.

Суть i призначення

Гопакiвець, успiшно склавши iспити на рiвень майстерностi «Жовтяк», ти зробив перший крок до життєтворящого свiтла Творця. Ти визначився i прямуєш до джерела iс­тини, щоби зачерпнути божественної мудростi. Ти прагнеш стати достойним Лицарем Святої Борнi, захисником Батькiвщини, Правди, Добра i Любовi. Ти знаєш: Хаос — це Безладдя. Лад навести у безладдi може лише сильна, стiйка особистiсть. Завжди на вартi ладу стояли чоло­вiки. Завжди чоловiче начало рухало суспiльство вперед вiд нижчого до вищого, досконалішого стану.

Ти став на шлях лицаря, тож усвiдом у собі своє чоловiче начало. Зрозумiй чоловiчу суть. Дороговказом тобi будуть настанови:

1. Чоловiк — це активне творче начало. Тож будь активним у навчаннi — щомитi вдосконалюй себе. Будь активним в життi — завжди прагни стати першим. Вишколюй себе. Плекай в собi лi­дера. Будь чудовим оратором. Вивчай психологiю, спiлкування i, користуючись комунiкабельнiстю, пiдпорядковуй собi життя. Во iм’я i на благо України.

2. Чоловiк — це оборонець своєї гiдностi i честi, своєї родини, а в майбутньому своєї дружини i дi­тей; свого роду, народу i Держави. Тому всечасно гартуй своє тiло, розум i дух для боротьби за своє мiсце пiд сонцем, боротьби за право на достойне життя в Українi. Щомитi загартовуйся, вдосконалюйся, щоби достойно перемагати тiлом, вигравати всi словеснi i розумовi баталiї. Силою духу свого пригнiчуй ворогiв своєї Батькiвщини. Порушникам закону створюй пекельнi умови iснування. Зупиняючи зло, ти допоможеш поширенню добра. Обороняючи звичаї та обряди українського народу, ти будеш сприяти утвердженню радостi та любовi.

3. Чоловiк — це годувальник. Так повелося з правiку, що чоловiк дбав про свiй достаток, достаток своєї родини, сiм’ї, роду, народу i Держави. Почни з найменшого — навчися прогодувати себе. Навчися заробляти стiльки, щоби вистачило для утримання твоїх батькiв. Виплекай в собi вмiння виживати в матеріальному свiтi. Знай: на твої руки i плечi в майбутньому ляжуть дружина i дiти, а разом з ними i вiдповiдальнiсть за любе серцю створiння i плоть свою — дiточок милих. Тож вчися здобувати харч, заробляти грошi, заощаджувати грошi, щоби у сьогоденнi i в майбутньому ти був годувальником — тобто чоловiком. Навчишся давати собi раду, впорядковувати своє життя, значить зможеш допомогти iншим. Станеш державною особою, роби все, щоб твiй народ був нагодований.

4. Чоловiк — це господар. З перших крокiв свого чоловiчого шляху впорядковуй своє життя. Навчися облаштовувати своє життя так, щоби тобi було добре, i тi, що живуть бiля тебе, гордилися твоїм талантом i вмiнням добре жити, твоїм вмiнням облаштовувати життя так, щоб i їм бiля тебе теж було добре жити. Вчися керувати людьми. Утверджуй свою волю на благо своє, родини, народу i Батькiв­щини. Ставши державною особою, як господар пiд­ходь до розбудови життя в Українi. Зроби все, щоб твiй народ мав ста­бiльнiсть i майбутнє.

Гопакiвцi, в перiод тотальної деградацiї сус­пiль­ства знiвельована чоловiча суть. Щоби стати кращими, вчiться бути чоловi­ками. Пробуджуйте в собi начало Творця. Творiть добро i злагоду довкола себе. Об’єднуйте довкола себе людей слова i дiла. Служiть достойно на благо України.

Любiть матерiв своїх, але знайте — матерi, якi виховують своїх синiв нiж­ними, надмiру добрими i лагiдними, самi сприяють тому, що їхнi сини стають покiрними рабами тих си­нiв, матерi яких виховують їх мужнiми, гордими i вiдважними, з твердим характером i сильним духом. Любiть матерiв своїх, але знайте: ви — чоловiки, захисники, годувальники, господарi i творцi благ. Тож закликаю вас: утверджуйте в собi чоловiчу суть. Краще гнiть, нiж маєте гнутися. Краще керуйте i давайте накази, нiж маєте виконувати чужу волю. Утверджуйте себе у життi володарями. Бо­рiть­ся за своє мiсце пiд сонцем. За право своєї Бать­кiвщини бути рiвною серед рiвних в сiм’ї народiв. Творiть блага для своїх родичiв i для себе. Ворогiв свого народу тримайте у злиднях, прищеплюйте їм любов до горiлки. Робiть все, щоби горе, бiда i бiд­нiсть були постiйними поводирями ворогiв вашої Вiтчизни.

Будьте багатими i си­льними — стане багатою i сильною ваша родина, сiм’я, рiд i нарiд. Голос ба­гатого далеко чути. Багатий зможе допомогти, а бiдний лише поспiвчувати. Багатства в сучасному свiтi — велика зброя. Вмiло вкладаючи грошi в боро­ть­бу за українськi права, ви зможете зробити все, щоби вороги один одного знищували.

Будьте чоловiками в повному розумiннi цього слова. Будьте вiрнi Школi Бойового Гопака i вона прискорить ваш шлях до вершин досконалостi.

Воїн i його суть

1. Воїн — це особа, що визначилася, присягнула на вiрнiсть лицарському стану i Батькiвщинi та стала на шлях боротьби за утвердження правди свого народу, збереження цілісності України та її кордонiв, а також на захист своїх спiввiтчизникiв вiд зовнiшнiх та внутрiшнiх ворогiв.

2. Воїн — це лицар святої борнi, охоронець роду-народу, Лицар, Свiтла, Добра i Любовi.

3. Воїн у Бойовому Гопаку — це той, що здав на «Яструба», присягнув i став на шлях воїна.

4. Воїн — це двiчi народжений: один раз від батькiв, а другий — вiд вчителiв Бойового Гопака.

5. Воїн — це людина, що здобула силу i зборола свої страстi, амбiцiї та iнстинкти.

6. Воїн — це особа, що добровiльно зголосилася вести вiдречений спосiб життя, пiднялася вище над потребами та проблемами простолюдинiв i стала на шлях жертовного служіння Боговi та Українi. Воїн вiдноситься до класу правителiв.

7. Воїн — це захисник рiдного народу, його обрядiв, звичаїв, традицiй, мови, культури, науки та Української Держави.

8. Воїн — це взiрець вiдданостi, вiрностi, по­ряд­ностi та жертовностi.

9. Воїн — це твердий характер i впорядковані емоцiї.

10. Воїн — це мудра сила, скерована на служiн­ня Українi та українському народовi.

11. Воїн — це впорядкована сила.

12. Воїн — це душа правдива.

13. Воїн — це активна творча особистiсть.

14. Воїн — це оборонець Української Правди, Добра i Любовi.

15. Воїн — це полководець i герой Бать­кiв­щини.

16. Воїн — це управлi­нець, керiвник, менеджер.

17. Воїн — це вiйсько­вослужбовець, есбеушник, правоохоронець, подат­кi­вець, митник, пожежник, працiвник виконавчої та законодавчої влади тощо.

18. Воїн — це душа справедлива.

19. Воїн — це найсвi­домiша особа в українському суспiльствi.

20. Воїн — це особа дер­жавницького мислення.

21. Воїн — це патрiот України не на словах, а на дiлi.

22. Воїн — це благословенна Богом особа, надi­лена божественними якостями, що бореться за впорядкованiсть мiж Все­свiтом i Людством, мiж Богом i Людиною, супроти хаосу темряви i зла.

Шлях воїна

1. Ставши на шлях воїна людина визначилася, присягнула собi та Державi вiрно i жертовно служити, а при потребi скласти своє тiло на вiвтар боротьби за волю українського народу, його правду, спокiй та багатство в iм’я процвiтання Могутньої України.

Шлях воїна окреслений розумом. Освiтлює шлях воїна свiтло розуму i його чистота. Закони воїна впорядковують поступ на шляху, забезпечують твердiсть ходи та утверджують в серцi воїна впевненiсть у майбутнiх перемогах.

Закони воїнiв розпо­дiляють на закони життя в суспiльствi в мирний та у воєнний час.

Закони повсякденного життя воїнiв у мирний час мiстять у собi: Заповiдi воя го­пака; Настанови го­пакiвцям; Кодекс лицар­ської честі гопакiвця; Правила педагогiчної етики та Устав Гопакiвської Родини. Воїни державних служб керуються своїми законами та уставами.

В мирний час най­головнiшою зброєю є Кон­ституцiя України, Кримi­нальний, Цивiльний та Процесуальний кодекси, закони про податкову та митну службу тощо.

Воїнам у мирний час найкраще продовжувати виконання своїх лицарських обов’язкiв, працюючи у комiтетi Державної Безпеки; Мiнiстерствi Вну­трiшнiх Справ; Податковiй адмiнiстрацiї; Митнiй слу­жбi та iнших силових вi­домствах.

З ворогами України у мирний час воїн повинен боротися чинним законодавством, силою свого розуму, непохитнiстю своїх переконань та силою, даною йому владою. Розумова боротьба iз вну­трi­шнiми ворогами України, дає надзвичайно великi успiхи i в бiльшостi ви­падкiв є дуже добрим попереджувальним заходом щодо агресiї зовнiшнiх ворогiв. Воїн повинен завжди пам’ятати, що органi­зованi злочиннi угруповання, трансконтинен­таль­нi мафiознi клани та теро­ристичнi органiзацiї часто мiж собою тiсно зв’язанi i працюють на користь ворожих Українi держав.

В мирний час шлях воїна окреслюється ще й поглибленим вивченням вiй­ськової та воєнної науки, стратегiї i тактики вiйни, філософських праць воїнiв iнших держав.

В мирний час воїнський шлях передбачає всечасне ведення непримиренної боротьби iз вну­трiшнiми та зовнiшнiми ворогами України. В мирний час воїни повиннi робити все, щоб iз держав, що оточують Україну, створити буфернi зони для агресора, де мають бути керованi українськими воїнами уряди i відповідно представленi якнайширше iнтереси служб розвiдки, контррозвiдки тощо.

Шлях воїна в мирний час передбачає вивчення воїнами існуючих видiв зброї, а також участь у розробці та сприяння роз­робцi нових видів зброї i технiки. В мирний час воїн повинен жити за гаслом: «Хочеш миру — готуйся до вiйни».

Шлях воїна в мирний час передбачає постiйну працю воїна над собою, над розвитком лицарських якостей та навичок, тому воїн повинен вивчати Бойовий Гопак, розвивати i накопичувати силу тiла, розуму i духу. Вивчати iсторiю, фiлософiю, пси­хологiю, чинне законодавство, щоб, озброївшись знаннями, вести продуктивну боротьбу iз ворогами України. Якщо боротьба воїнiв зi злом i ворогами є малоефективною в силу слабкостi законодавчої бази, воїни повиннi стати iнiцiаторами вiйськової де­мократiї а при загрозі батьківщини — навіть вiйськової диктатури.

Шлях воїна, що служить у Збройних Силах України, в мирний час полягає у постійному вишколi, вдо­сконаленнi бойової пiд­готовки, пiдтриманнi бойової готовностi для зупинки агресора.

Шлях воїна в перiод вiйни насичений героїчними подвигами та масовим знищенням вiйськ агресора. В перiод вiйни всi воїни незалежно вiд вiдомств i мiнiстерств дiють за законами воєнного часу. Вiйна завжди мобiлiзує всi резервнi сили нацiї. Вiйна об’єднує народ i перетворює його у монолiт. Вiйна возвеличує українську правду понад усе. Вiйна не на словах, а на дiлi утверджує в серцях людей українську нацiональну iдею. У всi вiки ми гарно воювали. І той, хто приходив на нашу землю з мечем, вiд меча i гинув.

Шлях воїна у перiод вiйни зводиться до того, щоб знищити агресора на нашiй землi, але якщо цього буде недостатньо, тодi наше вiйсько має продовжити вiйну на територiї ворога, аж до повного знищення ворожого лiгвища.

2. Шлях воїна — це шлях служiння народу, Українi, лицарському стану та Школi Бойового Гопака, який передбачає змiну тiл та вдосконалення душi аж до повного злиття iз сутнiстю Самого Бога. Українськi воїни у всi вiки прагнули У-РА, тому в бiй iшли iз славним кличем: «Ура!».

3. Шлях воїна — су­цiльна i всечасна боротьба iз ворогами України як зовнiшнiми, так i вну­трiш­нiми.

4. Шлях воїна — це достойне життя i героїчна смерть. Справжнiй воїн смертi не боїться. Хоробрий воїн вiтає смерть. Бувалий воїн смерть на полi бою розумiє як ще одну сходинку до вершин дос­коналостi та якiсного продовження на духовному рiвнi. Шлях воїна — це дорога до раю.

5. Шлях воїна — це постiйна жертва енергiї i сил в iм’я щастя, добробуту i радостi українського народу. Шлях воїна — це шлях у вiчнiсть.

6. Шлях воїна — це по­стiйна i наполеглива праця над собою, що має на метi високоякiснi переродження тiла, розуму i духу. Шлях воїна — це дорога до Бога.

7. Шлях воїна — це постiйний контроль над почуттями, емоцiями, пристрастями та iнстинктами. Шлях воїна — це вiдмова вiд спокус.

 

Володимир ПИЛАТ, президент Мiжнародної Федерацiї Бойового Гопака

Сайт «Ятрань»