Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
Для українців — їжа це розкішНа одному із засідань уряду прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що звинувачення на адресу Кабінету Міністрів у зростанні тарифів, цін на продукти харчування і пальне необґрунтовані. Не виключено, що заява Азарова була викликана критикою з боку Ю.Тимошенко, яка робила заяви щодо близькості рівня цін у ЄС та в Україні. Після звинувачень у неправдивості офіційної інформації М.Азаров намагається виправдати зростання цін в Україні загальносвітовою тенденцією до подорожчання продуктів харчування. Дійсно, за словами голови Світового банку Роберта Зелліка, індекс цін на продовольство за рік зріс на 36%. Водночас, порівняння цін на харчі в супермаркетах України та її сусідів, зокрема, Польщі і Словаччини, доводить, що вартісна величина «споживчого кошика», до якого входять молоко, м’ясо, масло, яйця, хліб, овочі і фрукти, в Україні на 13% дорожчий, ніж у Польщі, і на 8,5% дорожчий, ніж у Словаччині. І це при тому, що мінімальна і середня зарплата та пенсія в Україні майже в 4 рази менші, ніж у Словаччині і Польщі, які, своєю чергою, є далеко не найбагатшими країнами ЄС. Можливо, саме тому, остерігаючись «голодних» заколотів і революцій, М.Азаров радить українцям брати лопати в руки, йти на город і самостійно забезпечувати харчами свої сім’ї. За радянських часів продукти харчування або продавались у державних магазинах за державними цінами, або вирощувалися на власних городах. При цьому на городину з власних грядок припадало близько 40% усіх спожитих фруктів та овочів. Але за довгі роки доступності харчів українці привчилися до отоварювання в магазинах та супермаркетах. Мабуть, наші співвітчизники помилково вважають, що така модель є загальноприйнятою у світі. Утім, насправді на Заході супермаркети в умовах жорсткої конкуренції усіляко намагаються знизити ціни і завдяки цьому привабити якомога більше покупців. Картелі переслідуються законом, і якщо змову буде доведено в суді, її учасникам загрожують багатомільйонні штрафи. В Україні мережі супермаркетів купують товар контейнерами безпосередньо у виробника за найнижчими цінами, але після цього нерідко домовляються про єдиний завищений рівень цін, який дозволяє їм максимізувати прибутки. В результаті споживачі платять набагато більше, ніж платили б в умовах чесної конкуренції й обґрунтованого рівня цін. Довести це можна на елементарних прикладах. Пляшка традиційного англійського соусу HP, який у Великобританії можна купити за 17,64 грн (у перерахунку), в Україні коштує 147 грн, тобто …на 830% більше. Американський соус Tabasco у тій-таки Великобританії коштує, в еквіваленті, 16,44 грн, а в Україні — 98 грн, тобто на 596% дорожче. Те саме стосується практично кожного імпортованого продукту. Частково ситуація пояснюється тим, що неофіційна плата, яка традиційно стягується на митниці з контейнерів, які перетинають кордон, зросла з 5 тис. дол. до 40 тис. дол., які в результаті сплачує споживач з власної кишені. Зрештою, й самі мережі супермаркетів нерідко утворюють картелі, на які Антимонопольний комітет не надто зважає. Нарешті, власники супермаркетів зробили усе можливе, щоб не пустити на ринок конкурентні західні компанії. IKEA втомились від безрезультатних спроб вийти на український ринок, мережа «Теско» ці спроби ще не припинила, хоча тривають вони вже не один рік, і поки що безрезультатно, мережі «Ашан» вдалося відкрити лише кілька супермаркетів. Чому така ситуація стала можливою? Можливо, поясненням є те, що більшість власників українських мереж супермаркетів — депутати Верховної Ради? Фонд «Спочатку Люди» |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |