Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ДОНУПолітична безвідповідальність і недалекоглядні дії вищого керівництва Української республіки, що ледве не призвели до розколу української спільноти всередині країни, за кордонами мали консолідуючі наслідки. Закордонні українці, як і більшість українців усередині країни, побачили смертельну небезпеку в діях провідних політиків, чия необдумана амбіційність трохи не призвела і до розколу населення на два ворогуючі табори, і до розколу території на Захід і Схід, тим самим поставивши Україну як суверенну і незалежну державу на грань знищення. Внутрішня політична боротьба за «гетьманську булаву» й особисті привілеї має показові приклади в історичному минулому. Ці приклади були завжди трагічними для України та її народу. Претенденти на «булаву» в кращому разі отримували тією булавою по своїй «мудрій» голові, Україна — на довгі століття іноземне засилля, а українці замість волі — ярмо на шию на «своїй» святій землі. Українці за кордонами історичної Батьківщини не стали на шлях розбрату, а почали об’єднуватися в національно-культурні спілки. Закордонні спілки українців консолідують у своїх рядах свідому національну діаспору не для підтримки котроїсь із політичних партій, або тієї чи іншої кандидатури в гетьмани чи президенти України, — метою новостворених організацій є всіляка підтримка незалежності й соборності Української держави та українського народу в цей нелегкий час. Культурні традиції нації (звичаї, мова, мистецтво, обрядовість, пісня, релігія) є фундаментальною основою незалежності всякої держави. Засилля російського низькопробного кічу на телебаченні, радіо (особливо FM) та в російськомовних часописах України викликає велику стурбованість долею української культури не тільки в державі, а й за її теренами. Українські спілки в Росії намагаються зберегти національні традиції не тільки в самій діаспорі, а й широко пропагувати українську культуру та мистецтво за межами організацій. У Російській федерації найбільша за численністю українська діаспора. У Москві, Владивостоці, Тюмені, Камчатці, Краснодарському краї та Ставрополлі українці, об’єднавшись, почали активно вивчати українську мову та літературу, створюють колективи для пропаганди української пісні та танцю, друкують україномовні книги та часописи. У Ростовській області українці, яких, за статистичними даними Всеросійського перепису населення, 2002 року налічувалося близько 230 тисяч, не залишились осторонь процесів самоусвідомлення національної генеалогії. Національна ментальність, розуміння національної цінності своїх традицій і культури та стурбованість долею історичної Батьківщини стали об’єднувальним чинником для українців Дону. Нині на донських теренах зареєстровано дві громадські організації українців: «Союз українців Ростовської області» під головуванням О.Большакова, який діє майже два роки, та «Українська національно-культурна автономія» на чолі з паном В.Макарчуком, що зорганізувалася цього року. Завдання донських українців — зберегти національно-культурну самобутність свого народу за кордоном, всіляко сприяти розвитку української культури та національної свідомості в такому багатонаціональному регіоні, як Ростовська область. За досить короткий термін свого існування ці дві спілки залучили до своїх рядів велику кількість українців по всій області. Українська діаспора — разом з організаціями «Білоруси Дону», «Слов’яни Дону» та «Полонія Дону» — почала брати активну участь у «Днях слов’янської культури на Дону» і святі Івана Купала. Разом з Ростовським обласним музеєм краєзнавства в рамках днів національних культур народів Дону було організовано виставки «Дон багатонаціональний», «Українці на донській землі», «Ми — українці». В ознаменування 60-ої річниці Перемоги Генеральне консульство України в ЮФО і Союз українців РО вшанували ветеранів-українців, які мешкають у Ростовській області, і вручили їм нагороди України. Зокрема, вшанували пам’ять нашого славного земляка, який мешкав у м. Ростові, О.Береста. За встановлення прапору Перемоги над рейхстагом у травні 1945 року Береста посмертно нагороджено Зіркою Героя України. Цього року українська діаспора вдруге широко святкувала річницю Великого кобзаря. Серед гостей були не тільки наші земляки та представники Генерального консульства України в ЮФО, а й представники інших діаспор, адміністрація міста та області, фольклорні колективи з Луганщини і Донеччини. У день міста Ростова-на-Дону українські фольклорні колективи з Мартинівського, Веселівського, Тацинського, Куйбишевського районів Ростовської області та м. Ростова пропагували не тільки українську пісню і танець, а й українську кухню. Від охочих до «духовної і насущної страви» не було відбою. Другий рік на запрошення взяти участь у Міжнародному подіумі моди «Fashion 2006» приїжджала з Луганська група студентів Східноукраїнського Національного університету ім. В.Даля з деканом механічного факультету В.Соколовим. Українська національно-культурна автономія взяла на себе піклування за молодих модельєрів, які приїхали до Ростова. Голова автономії пан Макарчук посприяв не тільки луганчанам, а й надав матеріальну допомогу ростовським дизайнерам з числа українців. На цьому престижному конкурсі молоді модельєри мали змогу показати свої колекції. До речі, всі показані українцями колекції дістали високу оцінку й дипломи, а колекція М.Пахомової (родом з Луганська), студентки Художньо-графічного факультету РГПУ, отримала найвищу нагороду конкурсу — «Grand pry». Піклується діаспора молодим поколінням і навчальними програмами для українців. Нині в кількох школах Ростова створюються українські класи. Цього року стараннями української діаспори, з одного боку, і МАУП — з другого, в містах Ростові та Гукові створено Навчально-консультативні центри МАУП, які в перспективі допоможуть етнічним українцям здобути престижну українську вищу освіту. Нині свій вільний час українці намагаються проводити в колі діаспори. Вони виїжджають на відпочинок на лівий берег Дону, в музей-заповідник Танаїс чи столицю донського козацтва Старочеркаськ завжди з народною піснею і Шевченковим словом: «Шануйтеся ж, любі, в недобру годину, щоб не довелося москаля шукать». Віктор Кірман, |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |